Третій рік в Україні триває повномасштабна війна. 9 років тому було ухвалено чотири закони про декомунізацію. В одному з них ідеться про заборону використання радянської символіки. Проте попри ці обставини, в Чернігові ще досі можна побачити комуністичну символіку. Зокрема, тут, на Болдиних горах, збереглася характерна для радянщини символіка – зірка, серп і молот.
«Дійсно, декомунізація не завершена. І особливо молоде покоління, діти, підлітки, чернігівці, які прогулюються тут, або гості міста й області, які гуляють тут, бачать такі символи, тож на рівні підсвідомості може виховуватися нейтральне ставлення до таких символів.»,- Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського
Процес декомунізації Меморіалу Слави на Болдиних горах розпочався в 2016 році. Тоді дві стели було демонтовано, навіть обговорювали встановлення нових, що відображатимуть саме історію України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині через розгерметизацію паливної системи згоріла автівка
«Постало питання про зняття відповідних радянських символів, прибирання їх із ландшафту або взагалі з території міста Чернігова й України загалом. Дві стели були присвячені подіям української революції. Це зокрема, агресія більшовиків проти Української народної республіки, це власне сам більшовицький заколот у петрограді, тобто на території росії. І ці барельєфи з відповідними символами, що мали ідеологічний зміст, були прибрані.»,- Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського
Проте на тому процес декомунізації на цьому місці зупинився. І на меморіалі, збудованому та приуроченому до 40-річчя радянського союзу, ще досі залишаються написи російською та безпосередньо символи імперіалізму.
«Якщо ми кажемо про радянський союз, про спадок радянського союзу та сучасну росію, що також використовує в російсько-українській війні символи радянські… Таким чином, ці символи треба прибирати.Ці символи мають зберігатись у спеціально відведених місцях або музеях, меморіальних комплексах, що повинні бути присвячені радянській пропаганді або радянській окупації. Ця екзистенційна війна фактично триває тисячу років. І ми маємо усвідомлювати, що багато маркерів російських, радянських, а по суті й імперських, окупаційних, залишається по території міста, по території Чернігівщини, України. І їх треба прибирати.»,- Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського
Суперечки про зміну та безпосередньо декомунізацію, існували як і кілька років тому, так і зараз, оскільки одні кажуть, що це не на часі, інші вважають, що зараз найбільш підходящий для цього процесу момент. Ми розпитали чернігівців, як вони ставляться до декомунізації пам’яток.
«Усе має бути українська символіка, ми маємо відходити від того часу, коли поклонялися якимось ідолам. Я вважаю, що це правильно. Чого на нашого сусіда злого дивитися, що вони там роблять? Я вважаю, що це правильно. Потрібно це робити максимально швидко.»,- чернігівець.
«Залежно від того, хто на тій символіці зображується, якщо солдати – наші діди, які гинули, хай би залишити. А де згадується про московію – прибрати.»,- чернігівка.
«Звісно, потрібно. Ми – нова країна. І треба все комуністичне прибрати.»,- чернігівець.
«Воно десь повинно бути там. Але не пропагандою бути.»,- чернігівка.
«Та, звісно, потрібно, хіба може бути якась інша думка? Потрібно переходити на українську мову. Знімати символіку, дізнаватися більше про українських авторів.»,- чернігівка.
«Символіку знімати треба, але після війни, тому що зараз є важливіші проблеми. От герб поміняли на Матері-Україні, я вважаю, що можна було завісити шторою й не витрачати купу мільйонів гривень. А потім ми збираємо гроші на fpv, на всякі штуки. Нелогічно.»,- чернігівець.
«Наша історія, сьогодення вимагають обов’язкової зміни тодішніх устоїв. Треба жити по-новому. Дивитися в Європу. Цінувати мир, спокій, а не той тоталітарний режим.»,- чернігівка.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
