Дефіле сили і стійкості: чернігівські жінки-волонтерки вийшли на червону доріжку (Відео)
Історії шістьох сильних і відважних жінок, які під час активних бойових дій на території області залишились і стали активними волонтерками, розказали на благодійному заході в Чернігові. Для проведення зустрічі обрали цікавий формат – дефіле. Та це не можна назвати звичайним показом мод, адже головна окраса цих жінок – їхня стійкість духу та внутрішня сила.
«Дівчатка, які вийшли сьогодні на червону доріжку, мають жахливу історію війни за собою. Ми всі постраждали, для нас всіх війна однакова, але в кожної своя історія», — Наталія Гавриленко – організаторка заходу.
Пані Марина з чоловіком – патронатна родина Чернігова. На момент початку повномасштабного вторгнення у них на вихованні перебували двоє дівчаток. Ховаючись у підвалі власного будинку, сім’я робила все можливе, аби убезпечити діток.
«З ними були в підвалі, коли інколи виходили на вулицю і бачили літак, то хапали їх під руки і знову тікали в будинок. Було дуже важко без світла, без газу, без води, але ми були сім’єю і, слава Богу, все добре», — Марина Клопотун – волонтерка
Сьогодні на червоній доріжці дефілювали шість жінок, усі вони є учасницями благодійного фонду, що об’єднав їх у єдиний потужний рух. Загалом він налічує понад 30 сильних і незламних жінок-волонтерок. Фонд не лише надає їм гуманітарну допомогу, аби підтримати їхню діяльність, але й створив своєрідний хаб, аби кожна знайшла підтримку в колі однодумців.
«Перші рази, коли зустрічалися, ми по три години спілкувалися і всі три години плакали. На наступну зустріч ми вже в суконьках прийшли. Ще на наступну ми вже губки підфарбували, отаким чином і дійшли до червоної доріжки», — Наталія Гавриленко – організаторка заходу.
Подібний захід уперше відбувається в Чернігові. Та, за словами учасниць, для них як для волонтерок і жінок такі події надважливі, адже завдяки їм вони вкотре нагадують собі, наскільки вони красиві та жіночні. Навіть попри всі пережиті події, що неабияк загартували їх.
«Для мене це дуже важливо, я сама це все пережила, я знаю, як це, коли нічим нагодувати своїх дітей, і як це, коли нема хліба, і я вважаю, що це чудовий захід, або показати, що ми виходимо з темряви на світло», — Олександра Сукач – волонтерка із смт Седнів.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
