Інвалідам зору в Чернігові загрожують «німі» світлофори і «мовчазний» громадський транспорт (Відео)
Чернігів ще не поспішає стати «безбар’єрним містом» для людей із вадами зору.
Лише на 4-5 % обласний центр забезпечений необхідними умовами, аби слабозрячі могли спокійно пересуватися вулицями міста й їздити в громадському транспорті. Приміром, у Чернігові стоять лише три звукові світлофори.
— Основними проблемами є відсутність озвученого транспорту, відсутність озвучених світлофорів, відсутність тактильної плитки, що попереджала б слабозрячих про небезпеку на тротуарах, — Максим Гоцало, голова правління обласної організації УТОС.
Нині в Чернігові проживають кілька тисяч людей із вадами зору. Вони вже стільки написали листів до мера, що точну кількість, кажуть, важко пригадати. Міський бюджет наразі не може розкошелитися на фінансування програми з підтримки слабозрячих людей. Але до кінця року влада таки порадує інвалідів зору новими звуковими світлофорами. У цьому посприяла депутат міськради Наталія Хольченкова.
— Мені дуже приємно, що на мій депутатський запит щодо побудови й облаштування звукових світлофорів є відповідь. Найближчим часом у Чернігові будуть два додаткові світлофори, — Наталія Хольченкова, депутат Чернігівської міської ради.
Наталія Хольченкова почала опікуватися слабозрячими людьми після того, як узяла участь в експерименті – із зав’язаними очима вона спробувала кілька разів перейти дорогу, зайти в громадський транспорт і доїхати до місця призначення. Розповідає, що це було надзвичайно складно. У стінах міської ради депутат стала ініціатором зустрічі інвалідів зору й очільників міста.
— Ми насправді маємо намір досить ефективно в цьому напрямі працювати. Люди, які мають обмежені можливості, мають право у суспільстві займати такий же статус, як і здорові люди. Сьогодні ми хочемо почути від вас поради, що міська влада має зробити, — Олександр Ломако, заступник Чернігівського міського голови.
Від керівника обласної організації УТОС Максима Гоцала меру передадуть прохання надати інвалідам зору 1-ї та 2-ї групи пільги на оплату міського телефону, оскільки для них зв’язок має особливе значення. За сто тисяч гривень у Чернігові мають встановити озвучку в громадському транспорті. Цю можливість слабозрячі виграли, взявши участь у «бюджеті участі». Утім, цієї суми мало, аби весь громадський транспорт Чернігова нарешті «заговорив».
Погоджуюся з тим, що ситуація складна і потребує негайного покращення. Але, пробачте 100 000 гривень з міського бюджету на озвучку в транспорті — це нецільове використання коштів. Я плачу за проїзд в автобусі, який має бути вже обладнаний такою озвучкою, а коли ні — законні підстави для позбавлення ліцензії перевізника і новий конкурс. Пільги на оплату домашнього телефону, — пробачте вже всі давно перейшли на мобільний та інтернет, а чи зверталися ці активісти, скажімо до мобільних операторів з пропозицію про встановлення спеціальних тарифів для інвалідів по зору? І на сам кінець родзинка, — ви подивіться в якому жалюгідному стані перебуває УТОС, майно розтягнули майже за мовчазної згоди цих активістів, люди не мають роботи. Де звернення до правоохоронних органів, де кримінальні провадження відносно керівників УТОСу? Шановні, давайте перестанемо спочатку красти і займатися демагогією, а перейдемо до реальних справ з метою створення комфортних умов для людей з проблемами зору, до яких я також належу і готовий працювати задля покращення ситуації…