Біля Спасо-Преображенського собору в Чернігові та безпосередньо в ньому, за даними літописів, були поховані представники роду Рюриковичів. Цей факт є маловідомим серед містян, проте історики вивчають його вже кілька років. Зокрема, всередині собору в південній частині нардексу Спасо-Преображенського собору під час археологічних досліджень у 20-х роках ХХ століття і пізніше, в 2012–2014 роках, було зафіксовано два поховання. Ймовірно, там були поховані князь Ігор Ольгович і митрополит Костянтин.
«Зафіксувати, що це саме були саркофаги ХІІ століття, дозволили будівельні матеріали, їхні залишки знайдені тут – цементовий розчин і цегла плінфа, а також залишки саркофага з пірофілітового сланцю. Зображення цих князів зараз знаходяться в південній частині нардексу.»,- Оксана Дядечко, зберігач фондів 1-ї категорії заповідника «Чернігів стародавній»
Інші ж поховання розташовувалися вже за межами сучасної будівлі.
«На цьому місці з північного боку Спасо-Преображенського собору під час досліджень 2012 року були зафіксовані залишки споруди ХІ століття, яка за своїм типом збігалася за цеглою, за будовою зі Спасо-Преображенським собором на початку його будівництва. І це дало змогу дослідникам припустити, що тут був похований першобудівничий Преображенського собору Мстислав, який замовив будівництво.»,- Оксана Дядечко, зберігач фондів 1-ї категорії заповідника «Чернігів стародавній»
Симетрично до цього поховання з іншої сторони зовнішнього фасаду собору є інше поховання. За припущеннями дослідників, саме тут був похований брат Мстислава – Святослав Ярославович. З цієї ж таки південної частини височіє вежа, в якій, згідно з дослідженнями, теж було одне з таємничих поховань. Наразі місця давніх капличок позначено червоною цеглою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реалії музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» на прикордонні Чернігівщини
«Там було знайдено залишки спеціальної ніші-аркасолі, де, на думку дослідників, було поховано князя Олега Святославича, тому що формат цегли стосується межі ХІ-ХІІ століття, що відповідає часу його правління в Новгороді-Сіверському та поховання його тут. Попри те, що він правив у Новгород-Сіверському князівстві, він похований тут як син другого будівничого князя Святослава Ярославича.»,- Оксана Дядечко, зберігач фондів 1-ї категорії заповідника «Чернігів стародавній»
Вважається, що від самого заснування Спасо-Преображенський собор задумували як усипальню князів. Сама ж традиція поховання в храмах-усипальнях була запозичена з Візантії після хрещення Русі. Зокрема ж середньовічні поховання у Спасо-Преображенському соборі не збереглися до сьогодні в недоторканому вигляді, усі вони були розграбовані або зруйновані в давнину, однак лишилися їхні рештки. До нашого часу в Борисоглібському соборі зберігається саркофаг, імовірно, Гліба – сина Святослава.
«1967 року під час досліджень зі східної сторони було знайдено саркофаг із пірофілітового сланцю – рожевого шиферу, його верхні та нижні кришки були розбиті. Загалом цей саркофаг складався з шістьох плит, з’єднаних скобами, а всередині було знайдено рештки поховання: череп добре збережений і кілька кісток хребта. Окрім цього, було знайдено пластинки з кольорового металу з позолотою.»,- Оксана Дядечко, зберігач фондів 1-ї категорії заповідника «Чернігів стародавній»
Череп, знайдений у цьому похованні, вивчали дослідники з Копенгагена та Польщі. В результаті було створено проєкцію, який вигляд мала людина, якій він належав.
«Антропологічні дослідження дали змогу з’ясувати, що тут була похована людина, орієнтовно 40-річна, і припускають, що це була людина князівського походження, ймовірно, Гліб Святославич, який був похований, згідно з літописом, за Спасом.»,-
Для привернення уваги до цих поховань князів і безпосередньо їх пошанування в Чернігові реалізовується проєкт «Пантеон князів». Наразі історики та науковці розробляють його концепцію, яку в подальшому хочуть візуалізувати.
«На сьогодні жодного візуального знака про те, що Спас Чернігівський є і пантеоном князів, нема. Про це знає дуже вузьке коло істориків і, зокрема, археологів. І от у співпраці з ними ми дійшли висновку, що так не може бути. На сьогодні йдемо двома шляхами. Нам обидва видаються правильними: все-таки могили позначити відповідно до наших традицій, щоб кожен розумів, як позначити, що написати, яким шрифтом, яку символіку використати. Тому для цих рішень потрібні й історики, й архітектори.»,- Наталія Реброва, генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
