Скандал на підприємстві «Смолинський торфозавод» Чернігівського району не вщухає вже декілька років. Чергове загострення почалося навесні минулого року, коли керувати державним підприємством «Чернігівторф», до складу якого входить і смолинський завод, почав переселенець з Донбасу Павло Яремко. До речі, з Луганщини новий директор приїхав у супроводі приватної охорони – екс-бійців добровольчого батальйону «Донбас». Тоді ж у торфобрикетного заводу з’явився «покровитель» — фірма «Терма-Груп», один із адміністративних офісів якої знаходиться в Ростові-на-Дону. З того часу «Смолинський торфозавод» почали потихеньку топити у «багнюці банкрутства»: нові керманичі спеціально створювали всі умови для того, щоб завод занепадав. На цьому наголошує голова профспілкового комітету «Смолинського торфозаводу» Валентина Огієнко:
— В мае к нам пришел инвестор – пророссийская фирма «Терма-Групп» и началось сжимание завода. Не давали работать предприятию. А завод был рабочий. И мы пошли на забастовки…
Трудовий колектив «Смолинського торфобрикетного заводу» почав бити на сполох: люди зрозуміли – якщо не почнуть боротися за підприємство, його поріжуть на метал. І таки добилися свого – сумнівного керівника «Чернігівторфу» з луганським корінням зняли з посади. Натомість призначили нового – вже місцевого. Більше того, щоб «реанімувати» штучно «придушений» завод, обласна рада, державне підприємством «Чернігівторф», Смолинська сільська рада та трудовий колектив підписали меморандум про співпрацю. На те що це лише початок відродження галузі сподівається заступник голови облради Арсен Дідур:
— В меморандуме указаны обязательства, сроки, планы по ликвидации долгов, по выплате долгов по зарплате и ее повышения. Там расписано все. Все участники подписали. Это начало пути.
Такі ж сподівання має в.о. директора «Чернігівторф» Юрій Бондаренко:
— Предложения есть. Люди подходят и спрашивают брикет. Готовы своими деньгами поддержать. Есть над чем работать. Только надо разобраться с инвесторами.
Але найцікавіше в цій історії те, що досі за фактами оборудок довкола «Смолинського торфобрикетного заводу» не відкрито жодного кримінального провадження.
Більше того, нажитися на смолинському заводі 10 років тому мав нестримне бажання і нинішній мер Чернігова Владислав Атрошенко. Тоді він, обіймаючи посаду голови Чернігівської облдержадміністрації всіляко намагався всадити у грошове «торф’яне» крісло свою людину. Підтвердженням цього є «секретний» лист тодішньому прем’єр-міністру України Юрію Єханурову від голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимира Стретовича.
Документ датований 2005 роком.
Як бачимо, спокуса озолотитися на державному торфі – це «вірус» не лише заїжджих гастролерів, а і своїх – місцевих. Але працівники багатостраждального заводу сподіваються, що найгірше в цій історії вже позаду.
