Протидія дезінформації: у Чернігові відбулася лекція аналітикині Інституту масової інформації (Відео)
Дедалі частіше в умовах війни в Мережі можуть з’являтися так зване ІПСО та вкиди неперевіреної інформації. Їх мета – вплинути на бачення і стан людини та суспільства загалом. Як наслідок – паніка людей, нерозуміння ситуації та створення пліток.
«Навіть мої батьки інколи натрапляють на різні новинні статті там, де неправильно використовують якісь відео, статті, коли пишуть просто неправду. І вони переживають. Телефонують мені, чи добре все зі мною», — Дарина Головатюк, студентка.
Аби розповісти, як протидіяти дезінформації, до Чернігова завітала аналіткиня Інституту масової інформації Олена Голуб. Цього разу зустріч відбулася зі студентами.
«Якщо розглядати саме поняття «дезінформація», то це про фейки. Якщо про пропаганду – це значно ширше поняття. Туди можна додати і маніпулятивні певні речі, і дезінформацію в тому числі. Але певна лінія є, аби спрямувати суспільство думати так, як потрібно пропагандисту», — Олена Голуб, аналітик Інституту масової інформації.
«Дуже важливо боротися з цим, бо зараз ми живемо в такому світі, що дуже багато такого, тому так важливо», — Ангеліна Аліференко, студентка.
Інформація в умовах війни стає справжньою зброєю.
«Війна складається не лише з кінетичних методів боротьби, тобто безпосередньо збройного конфлікту. Жоден конфлікт у світі не відбувався без інформаційної складової. Тобто такого не бувало. І відповідно, аби налаштувати і власне суспільство, і суспільство противника, пропагандисти використовують певні методи маніпуляції, щоб створити відповідну суспільну думку, яка потрібна на цей момент пропагандисту», — Олена Голуб, аналітик Інституту масової інформації.
Аби не натрапити на фейки, треба перевіряти першоджерела, час подачі інформації та те, яким чином відбувається саме висвітлення події.
«Перш за все – читати українські медіа. Зважати на джерела інформації також і в українських медіа, вони мають бути вказані, і вибирати, звісно, якісні медіа для отримання інформації. Менше довіряти або взагалі не довіряти соціальним мережам. Оскільки якраз через соціальні мережі надходить найбільша кількість російської пропаганди у вигляді маніпуляцій», — Олена Голуб, аналітик Інституту масової інформації.
«Я вважаю, що інформування і журналістика дуже важливі на сьогоднішньому етапі. Людям дуже важливо знати, що навколо них відбувається», — Дарина Головатюк, студентка.
«У нас у стані війни дуже часто можна зустріти якісь вкиди ІПСО, дуже важливо, на мою думку, боротися з цим і не піддаватися дезінформації, оскільки вона деморалізує суспільство, можна просто втратити віру у щось хороше», — Ангеліна Клесун, студентка.
Олена Голуб зазначає: аби не піддаватися ворожій пропаганді, треба ставати медіаграмотними та споживати перевірений контент.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько
