Психічне здоров’я дитини в руках дорослих: розмова з чернігівським психологом (Відео)
Психічне здоров’я дитини – стан душевного благополуччя, емоційного комфорту, впевненості у своєму майбутньому та захищеності. Дитина, яка може розвиватися, має рівень здоров’я та соціального забезпечення на тому рівні, що відповідає її віку, вважається психологічно здоровою. Проблема психічного здоров’я дитини актуальна завжди, оскільки саме ще в дитинстві починається становлення нашого «Я».
«Психотравма – в тому її тяжкість, що вона не лишається в тому віці, де дитина залишилась, а вона лишає людину дорослу в тому віці, де відбулася психотравма. І тоді, якщо в такому віці відбувся страх, переляк і відкинутість, то в дорослому житті людина може реагувати не з дорослої позиції, а саме з тої ситуації, де вона це переживала, де вона заклякла, залишилась на самоті, де її ніхто не підтримав», — Олена Гірченко, психолог, психотерапевт, керівник психологічної служби НУЧК.
Психічні травми дитинства значно впливають на подальше доросле життя людини.
«І тому, на жаль, наслідки психотравми – це самотні люди, це люди, які починають вживати алкогольні напої надмірно, це люди, які часто можуть змінювати роботи, які не утворюють родини. Або ті, хто все це робить, але знищує все навколо себе», — Олена Гірченко, психолог, психотерапевт, керівник психологічної служби НУЧК.
Причини психотравм у дітей різноманітні: сварки батьків, підвищення голосу, фізичне та моральне покарання за певні вчинки, приниження, сльози рідних, перехід до іншої школи чи садка.
«Здебільшого діти виявляють саме невротичну поведінку, тобто вони стають затиснутими, вони дуже напружені, вони малюють негативними кольорами: чорний, коричневий, темно-синій. Дуже багато натисків, дуже багато такого нашаровування. Тому з цього можна дуже це побачити», — Олена Гірченко, психолог, психотерапевт, керівник психологічної служби НУЧК.
Зараз дедалі частіше по пораду до психолога звертаються батьки з дітьми. Війна вносить корективи в життя кожної дитини. Те, що переживають зараз юні українці, важко й уявити, тому психологічне здоров’я дитини повністю залежить від дорослих.
«Саме батьки мають забезпечити оте хоча б уявне благополуччя, що може бути під час війни. А отже, ми маємо спостерігати за дитиною та реагувати на якісь зміни. Серед ознак психотравми є, наприклад, те, що дитина ніби відкотилась у розвитку: вона повертається до батьків у ліжечко, вона може ходити під себе, вона починає поводитися, наче маленька, вона може почати заїкатися, погано їсти, погано спати. Це все ознаки того, що ви чогось не побачили. Тому для батьків важливо бути саме уважними», — Олена Гірченко, психолог, психотерапевт, керівник психологічної служби НУЧК.
На жаль, через війну гине дуже багато людей. Щодня в новинах ми читаємо сумні звістки. І виникає запитання, як правильно розповісти про смерть рідних дитині.
«Питання смерті має відповідати психічному віку та хронологічному віку дитини. Тобто діти, наприклад, у три, чотири, п’ять років не сприймають поняття смерті так, як сприймають діти, наприклад, у вісім, дев’ять, десять років. Тому ми й маємо іти за дитиною. Ми маємо показати своє якесь страждання, переживання. Якщо дитина потребує розмов, то з нею треба посидіти і якось проговорити, пояснити, що когось більше не буде. В кожному віці є свої механізми: якщо це маленька дитина, ми можемо використовувати якусь метафору, що ми будемо з ним десь там розмовляти, тобто щось таке відбувається», — Олена Гірченко, психолог, психотерапевт, керівник психологічної служби НУЧК.
«Навіть у такі складні часи ми маємо приділяти більше уваги дітям і вміти їх слухати. Адже психічне здоров’я дитини значно залежить від дорослих. І перш ніж казати, якою поганою виросла ваша дитина, варто пошукати причину в собі та у вихованні.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько
