Прохолодний осінній ранок. Річка Стрижень. То тут, то там на обох її берегах видніються рибалки. З самого ранку вони вже тут, аби відпочити і перезавантажитися.
А разом із ними і ми, тихенько, аби не налякати рибу, дізнаємося, як клює та що в цій справі їм подобається найбільше.
—Це основна тема для мене, коли я йду на риболовлю. Риба ловиться або ні, але це не означає для мене, що я маю відмовлятися від того, аби провести час на свіжому повітрі.
— Поки вдома. Відпочити, посидіти на природі. Так – коли піймаю, коли не піймаю.
— А чому її не любити ? Це найкраща справа. Відпочинок, природа. А що? Вдома сидіти і телевізор дивитися? Не те, правда.
Звісно, ми не могли не поцікавитися у чоловіків, який найбільший трофей їм вдалося виловити за увесь час своєї рибальської кар’єри.
— Ооо! Я ловив багато риби, але не тут. Ні, це не секрет, але просто зараз не ловиться та риба, яку я ловив раніше. Лящі, лящі, лящі.
— Жереха на 4 кілограми. Карасів по кілограму тут ловимо. Лящ. У мене фото є, можу показати. Ми тут завжди ловимо на фідер.
— Там лини були, на Забоці. Такі по 600-800 грамів. А так плотва, окунь потрапляє. Ну, риба така різна є.
Та зустрілися нам сьогодні і ті, для кого риба в цій справі виявилася не головною.
— Відпочити біля річки. Подихати свіжим повітрям. Риба мені не потрібна, я задля задоволення.
Серед старших чоловіків бачимо і хлопчину. Нарівні з досвідченими рибалками закидає вудку, сфокусовано спостерігає за поплавком і хутко намотує ліску на котушку. Знайомимося: рибалку звати Ігор і йому 12 років. Попри юний вік, риболовлю підліток дуже полюбляє.
«Не знаю, задоволення таке. Хочеться», — юний рибалка Ігор.
Розпитали Ігоря ми і про найбільшу рибу, яка йому вдалося зловити.
«Не ловив. – Ну, сьогодні не ловив, а так же ловив велику рибу. – Щучку ловив? – Щучку не ловив. – Карасиків? – Ну карасів ловив», — юний рибалка Ігор.
Підказує хлопцеві, до речі, його дідусь. Сьогодні він і привів онука, аби разом провести час за улюбленою справою.
«Процес. Природа. Рибку половити. Краса. Риболовля подобається. Виїхали от із внуком рибки половити. Спіймаємо чи ні, але відпочинемо», — рибалка Олександр Євгенович.
Саме дідусь прищепив Ігорю любов до рибалки. Більше того, допомагає онуку розвиватися в улюбленій справі. Потроху споряджає. Ось, наприклад, купив бокс із рибальськими снастями.
«Рибки. Це на щуку та на окуня, а це – на карася та ляща. – Це дідусь тобі подарував? – Так», — — юний рибалка Ігор.
За кілька метрів від Ігоря бачу ще одного юного рибалку. Цього хлопчину звати Сашко, йому 14. На річку він прийшов ще вдосвіта, тому вже встиг чимало наловити. Одну рибку витягнув просто на наших очах.
«Ну оце кляпс. А перед цим ще десь із десяток таких. – А скільки ти тут сидиш вже? – З сьомої ранку», — рибалка Олександр.
Сашка рибалити вчив тато. До речі, хлопчина досі пам’ятає, як це було та яку рибу він зловив вперше.
«Та просто, показав, як вдягати черв’яка та й закидай. Зловив тоді щось? – Так. Карася, на озері в селі»,- рибалка Олександр.
Справа для душі – так можна описати риболовлю словами самих рибалок. А в такі буремні часи це ще й спосіб розвантажитися та хоч на деякий час відпочити від потоку новин і думок. Тож якщо вам теж імпонує риболовля, то варто пошукати такого потрібного спокою десь на березі Десни.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
