У Чернігові відбувся майстер-клас із плетіння Дідуха – однієї з різдвяних традицій. Цей давній символ використовувався замість ялинки. Місто активно долучається до відродження національних звичаїв. Ми з’ясували, які символічні значення несе Дідух.
«В давнину наші предки вірили, що духи їхніх предків приходять на Різдво, і що цей святковий Сніп – це дім для духів, тобто на свята духи оселялись у тому Снопі. Для виготовлення Дідуха згодиться будь-яке збіжжя: жито, пшениця, овес, ячмінь, льон для прикрас додається, бо він має такі гарні шишечки-коробочки, можна маківки додавати з польового маку. Заносив його до хати переважно господар, ставили на покуті під богами, під іконами, це було найпочесніше місце в оселі. Ставили його у Святвечір напередодні Різдва, а ось виносили… Думки різних дослідників розходяться: дехто каже, що треба виносити після Водохреща, а дехто – що тримати треба до Масниці. Після свят Дідуха спалювали, а зерно з нього вимолочували хоча б частково і додавали до посівного зерна, щоб таким чином продовжувався цей життєвий цикл, народжувалось нове життя, новий хліб із цього зерна», — Наталя Коцюбинська – заступниця директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського.
Чернігів славиться талановитими людьми, і подружжя Крутьків — це чудовий приклад, адже вони в 2020 році вирішили стати аматорами у виготовленні Дідуха та відроджувати цю різдвяну традицію.
«Тема з Дідухом виникла на тлі того, що я бачив, скільки ялинок викидається після новорічних свят біля будинку, на районі, спершу було зроблено як альтернативу. А потім я почав цікавитися історією, зрозумів, що Дідух і ялинка – це зовсім різні речі. Захотіли поставити Дідуха в квартирі, але в Чернігові я його не знайшов, не знайшов і в інтернеті, не знайшов, хто його виробляє, то що найкраще можна зробити?! Виготовити самому. Тема цікава, на жаль, трохи забута або зовсім покинута, однак зараз твориться таке страхіття, що сам Бог підказує, що треба повертатися до свого коріння. У мене був такий пост «Не рубайте ліси, бережіть їх, бо ніде буде партизанити». На жаль, воно так і сталося», — Олександр Крутько – аматор.
«Скільки людей – стільки і думок» – цей вислів можна застосувати й до різних інтерпретацій Дідуха, поширюваних в інформаційних джерелах. Проте родина Крутьків вносить власне розуміння цього символу.
«У кожної людини є своя думка, у мене таке ставлення: це коріння, це робили ще тисячоліття тому, люди не просто так почали їх виробляти. Коли я займаюсь цією справою, у мене добрий настрій, а добрий настрій – це добра аура в квартирі. Історія Дідуха пройшла довгий шлях від політичних і сучасних поглядів, а ще язичництво, інколи несприйняття цієї позиції церквою», — Олександр Крутько – аматор.
«Це інтегральний показник, цей Дідух. Це явище інтегральне. В ньому кожен побачить своє, в країні, яка пережила Голодомор, це просто… Стулити рота, дивитись на ці дідушки, на ці колоски. Цікавий момент. Це індикатор стовідсотковий, якщо людині кажеш: «Ось ми зробили, подивись», і розподіл відбувається одразу. Одні люди захоплюються, люди розуміють, а іншим не сподобалося, кудись далі пішли. Воно працює як щось таке, що нас узагальнює, робить нас спільнотою і ріднішими одне до одного», — Софія Крутько – дружина.
Також майстер поділився, що зараз найбільше замовлень отримує саме від молоді, а всі зароблені кошти відправляють волонтерам, щоб приблизити нашу Перемогу. В наш час важливо відновлювати та зміцнювати українські традиції, щоб зберегти культурну спадщину.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько
