Багато років вважали, що місту Чернігову 1300 років, проте останні дослідження стверджують, що ця дата є не точною, а радше символічною. У чому суперечність між датою створення Чернігова, розповів під час музейної зустрічі в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського археолог Юрій Ситий.
«Ось цей такий невловимий момент, як визначали 1300-ліття, поставили академіку запитання, як визначається нижня дата. Він відповів, що від того моменту, коли життя зародилося, більше не переривалося. Ось тоді Володимир Петрович Коваленко визначив кінець VII століття як дату, з якої життя не переривалося»,- Юрій Ситий, археолог, науковий співробітник національного історико-архітектурного заповідника «Гетьманська столиця».
Наразі багато істориків та археологів схиляються до думки, що дата створення Чернігова – середина IX століття, адже саме тоді з’являються сліди постійного життя, хоча перші літописні згадки про місто датуються 907 роком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через безпекову ситуацію на Чернігівщині не курсуватимуть низка приміських поїздів
«Річ у тім, що VII століття – це Колочинська культура, VIIІ століття – це Волинцевська культура. І в околицях Чернігова є і Колочинська культура, і Волинцевська культура. Але Волинцевська культура гине у пожежі наприкінці VIII чи на початку ІХ століття. Отут виникає оцей розрив між волинцевськими старожитностями і давньоруськими старожитностями кінця ІХ – початку Х століття. Оце темний час, який археологи на сьогодні не бачать в археологічних матеріалах»,- Юрій Ситий, археолог, науковий співробітник національного історико-архітектурного заповідника «Гетьманська столиця».
Фактично саме в X–XI століттях Чернігів перетворюється на велике середньовічне місто.
«У Чернігові дуже багато накопано в різних містах. І на Валу, і на окольному місті, і на передороді, на посадах, на подолі. Але оцих старожитностей ІХ століття фактично ми на сьогодні не можемо виділити і навіть не знаємо, що воно там таким може бути.
На кінець X – на початок XI століття в місті було 67 гектарів укріпленої площі і до 7 тисяч мешканців. Деякі міста навіть у середині XIII століття не мали такої чисельності населення. Подальший розвиток зумовлював збільшення площі до 430 гектарів. Це і укріплена територія, і неукріплена територія. І чисельність населення сягала десь 45-50 тисяч. Це величезне місто за масштабами Середньовіччя»,- Юрій Ситий, археолог, науковий співробітник національного історико-архітектурного заповідника «Гетьманська столиця».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Оксана Замятіна
Оператор Сергій Бутько
