Суспільство (відео)

Собаки «бійцівських порід»: реальна небезпека чи надумані стереотипи

Про що ви думаєте, коли бачите такого собаку на вулиці? У суспільстві їх називають «бійцівські собаки». Навколо цих чотирилапих часто багато міфів та упереджень. Але чи справді вони небезпечні чи це лише наслідок неправильного виховання? Давайте з’ясуємо, де правда, а де стереотипи.

«Серед груп розподілу порід такого поняття немає, це взагалі вигаданий термін, що стосується більше навичок самого собаки, аніж характеристики породи. Дивіться, в мене в самої такий «бійцівський собака», частіше я чую від людей, що в них якийсь незвичайний тиск щелеп, люди кажуть: «приберіть собаку, бо у нього 10-15 атмосфер», я не знаю, що це за атмосфери, гідросфери. Взагалі в усіх собак плюс-мінус однаковий тиск та захват щелепи, так, якщо собака більший, він може щось схопити більше, а менший за розміром собака – менше. Також є такий міф, що собаки «буль» типу, з розвиненою мускулатурою, зооагресивні, але це більше стосується характеру собаки й темпераменту. Собаки цього типу, так, вони темпераментні, вони можуть бути реактивні, але зооагресія – це окремі випадки. В мене собака живе зараз з іншим собакою маленьким і двома котами, вони чудово співіснують.»,-  Ганна Швай – кінолог

Також одним із найпоширеніших міфів про таких собак є переконання, що вони агресивні від природи. Насправді агресивність не залежить від породи, а визначається вихованням та умовами утримання. Ще один хибний стереотип — твердження, що ці породи нечутливі до болю. Насправді навіть такі собаки відчувають біль. Водночас генетика також відіграє важливу роль у формуванні їхньої поведінки.

«Щодо генетики, то можна як поліпшити характер собаки, так і зіпсувати. Це більше стосується неадекватного «чорного» розведення, коли намагаються звести стафа і пітбуля з поганою психікою, які і так неврівноважені, потім їхнє потомство також неврівноважене. Нормальні заводчики роблять генетичні тести, аналізи, в них собаки всі врівноважені.Такого гену, як агресія, не існує, коли мені кажуть, що лабрадор ніколи не вкусить, бо в нього немає гену агресії, до мене як до кінолога звертаються власники з агресивними лабрадорами, які кусають не тільки інших собак, а й людей. Бували такі випадки, що людина намагається погодувати свого собаку, такого дуже для всіх миленького лабрадора, а він може схопити за руку, але це може зробити будь-який собака, бо агресивність не прив’язана до породи, вона стосується тільки конкретного собаки зі слабкою нервовою системою. Саме через те, що цей собака сильний, на вигляд мужній, заведено його боятись. Наприклад, стандартний пітбуль може завдати вам такої ж шкоди, як і німецька вівчарка, але чомусь більше чути, що намордники потрібні тільки таким собакам, а вівчарка ж розумна. Саме вигляд такого собаки провокує думки в суспільства, що він якийсь небезпечний.»,- Ганна Швай – кінолог

Роль власника у вихованні собаки є ключовим чинником, що визначає його поведінку. Відповідальне ставлення, соціалізація та навчання допомагають сформувати врівноважений характер тварини. Знайомтеся: це Барбі, мініатюрний бультер’єр. Її власниця поділилася своєю історією про життя з собакою «буль» типу

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові викрили злочинну групу, члени якої торгували зброєю, боєприпасами та вибухівкою (Фото)

«Вона дуже грайлива, контактна, любить людей і тварин, жодного разу не рикнула ні на кого, як то сонечко, що ще казати. Часто гуляємо на вулиці, де багато дітей бігають, вона до них підбігає, грається, хвостиком махає, падає, немає жодної агресії зовсім. Дуже багато разів до мене підходили люди, питали, що це за порода. «Бультер’єр? Це ж серйозна порода, агресивна, таким треба намордник вдягати». Я людям пояснюю, що вона добра, контактна, на що я чула відповідь «Гени, це ж гени, їх ніяк не прибрати, вона все одно буде агресивна». В усіх людей своя думка, але хто зустрічався з такими собаками, всі вони розуміють, які вони добрі та гарні. Часто було, що заходили кудись у приміщення, нам казали: «А чого без намордника? Тільки давайте швидше, бо люди лякаються такого собаки». Звісно, ми не сперечалися, а просто виходили. По-перше, їх не треба боятися, вони не такі страшні, як здаються, вони дуже милі. По-друге, треба вміти пояснювати іншим людям, що вони добрі. Це звісно, вже набридає, бо кожен день ти з цим стикаєшся, по п’ять разів на день пояснюєш, що вона не агресивна, добра, але з цим треба змиритися та повторювати.»,- Аліна Дмитрієва – власниця мініатюрного бультер’єра

Собаки таких порід часто стають жертвами стереотипів, що не відповідають реальності. Важливо пам’ятати, що кожен собака – індивідуальність, і відповідальність за його характер лежить на власнику.

Журналіст: Іра Пономаренко

Оператор: Сергій Бутько

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ще статті по темі

Back to top button