«Секретні» свині Козелецького пансіонату: журналісти ЧЕline шукають правди (Відео)

Це Козелецький район, село Часнівці. За моєю спиною – геріатричний пансіонат.

Ми вже намагались потрапити на його територію, але раніше знімальну групу ЧЕline не пускали, мотивуючи це відсутністю директора, дозволів і навіть африканською чумою.

ЧЕline не здається, ми все ж таки хочемо поспілкуватися із старенькими, керівництвом закладу та побачити підсобне господарство. Сподіваюся, друга спроба буде вдалою.

Та наш бойовий настрій швиденько розвіяли. На прохідній – небагатослівна жіночка, якій, очевидно, було наказано ні за що не пускати на територію знімальну группу ЧЕline.

«Директор у відпустці, я не знаю. Буде мені вказівка – я пропущу», – працівниця.

І це зважаючи на те, що попередньо журналісти ЧЕline отримали офіційний дозвіл від департаменту соціального захисту обласної адміністрації на зйомки на території пансіонату.

«Привітна» чергова навіть глянути на документ не захотіла, мовляв, чхати я хотіла на документи – в мене прямий наказ від «геріатричних» покровителів. Хоча самі покровителі поховалися – днем із вогнем не знайдеш. Принаймні, нам так сказали.

А є якийсь заступник? – Заступника немає, в Чернігові на суді, директор у відпустці. – А хто ще може прийняти на себе таку відповідальність почитати хоча б документи? – Головний бухгалтер у відпустці.

За сприяння в організації зйомок хочеться окремо «подякувати» директору департаменту соцзахисту населення обласної адміністрації Олегу Русіну.

Переживаючи, щоб небезпечні журналісти бодай не потрапили до свиней із підсобного господарства пансіонату, чиновник підклав нам свою свиню: не відповідав на телефонні дзвінки й ігнорував повідомлення у соцмережах.

І «соціальний лідер», і агресивно налаштована вартова з пансіонату перешкоджали журналістській діяльності. А за це, між іншим, три роки в’язниці можна отримати.

Робити нічого – викликали поліцію.

 -Поліція Чернігівської області. Тут факт недопущення журналістів на територію пансіонату, тобто порушення, перешкоджання журналістській діяльності.

– Добре, зараз направимо наряд.

Варто віддати належне місцевій поліції – зреагували швидко, та й без їхньої допомоги потрапити всередину, ймовірно, нам так і не вдалося б.

-Я представник поліції, виконую обов’язки начальника Козелецького відділення поліції.

– Та нема нікого.

-Ви не можете мене не пустити разом зі слідчо-оперативною групою. Я зараз сюди примусово зайду.

Випадково чи ні, та з приїздом поліції знайшовся і заступник директора пансіонату. Але чоловік почав вмовляти нас приїхати до них іншого разу, мовляв, не готові до прийому гостей.

«Будь ласка, якщо можна, особисто я і директор у п’ятницю вас чекатимемо. Я навіть, якщо на те піде, заправлю вас за власний рахунок. У мене стільки роботи!», – заступник директора Козелецького геріатричного пансіонату Григорій Слісаренко.

Хіба посадовці не розуміють, що така підозріла поведінка розпалює в журналістів лише більшу жагу докопатись до істини? Хай би там що казали, а ми ввічливо відхилили пропозицію та попрямували до закладу.

Наразі в Козелецькому геріатричному пансіонату проживають 190 підопічних. Наймолодшому – 24 роки, найстаршому – 97. Подібні заклади фінансуються з двох фондів – обласного бюджету та за рахунок відрахування 75 % із пенсій.

Скільки цього року пансіонат отримав з обласного бюджету коштів на утримання підопічних, заступник директора закладу відповісти не зміг.

«Мені аж соромно говорити про те, що я не можу відповісти, тому що я не готувався вас зустріти і не готувався на ці запитання відповісти вам», – заступник директора Козелецького геріатричного пансіонату Григорій Слісаренко.

Та все ж запевнив, що мешканці пансіонату забезпечені всім необхідним. Це підтвердили і люди, які тут проживають.

«Слава Господу Богу, що є такі будинки, що є прилисток», – мешканка Козелецького геріатричного пансіонату Катерина Оліфер.

Хвалять підопічні і харчі та порції їжі.

«Харчування у нас отако. Дають і м’ясо, і рибку постійно», – мешканець Козелецького геріатричного пансіонату Василь Бєда.

«Ой, мамочка моя дорога, я ще й тобі порцію відділю. Такі порції, ще й добавочки. Всього хватає. Люди не голодні», – Катерина Оліфер.

Якщо в пансіонаті все так добре – чого боятися журналістів? Очевидно, що камінь спотикання – це підсобне господарство. Нас запевнили, що в господарстві 98 голів великої рогатої худоби та 108 голів свиней.

«Ми не маємо права жодного кілограма м’яса, молока продати на сторону, ми неприбуткова організація», – Григорій Слісаренко.

Але подивитись на корівок і свиней нам, звісно ж, не дозволили. Пояснили, що зараз уся ця територія – карантинна зона – африканська чума вирує в області.

Але ми таки знайшли можливість отримати відеоматеріали «засекречених» корівників і свинарників.

Як бачимо, свині і корівки там усе ж таки є. Але сотні п’ятачків нарахувати проблематично – біля напіврозваленого хліва відпочиває тільки зо два десятки свинок. І вочевидь, більшою загрозою для худоби є не журналісти, яких так панічно бояться певні чиновники, а аварійний стан будівель, на реанімацію яких ці ж чиновники вже виділили майже півтора мільйона гривень.

Рік уже скоро закінчиться, а натяку бодай на якісь будівельні роботи і досі немає. Виявляється, в усьому винні свині.

«Чому затримуються будівельні роботи? Бо ми не можемо їх вигнати на вигул, щоб, не дай Бог, чума до нас знову не залетіла. На сьогодні, наскільки мені відомо, підрядна організація, яка буде робити ремонт, зараз заготовляє ліс. І поки устаткується африканська чума, ми буквально протягом місяця все зробимо», – Григорій Слісаренко.

Відкритим так і залишилось питання – навіщо тримати подібне господарство на території закладу?

Ще й виділяти чималі гроші на його ремонт. Чи не доречніше було б витрачати такі значні суми безпосередньо для покращення матеріальної бази пансіонату: закупити нові меблі, якісні телевізори, тренажери.

«Я знаю, що підсобне господарство 25 років давало тільки добро для підопічних, а чи це варто чи не варто – я не компетентний у цих питаннях», – Григорій Слісаренко.

Ще одне запитання – немолоді люди заслуговують на безтурботну старість чи працю на свинарниках?

За висновками лікарів трудотерапія – це обов’язково для підопічних, кому призначена.

Людською мовою – це праця на підсобному господарстві. Хоча підопічні не нарікають. Кажуть: хочеш – працюй, а хочеш – ні. Хай там як, але важко уявити бабусю в американському пансіонаті, яка доглядає за свинями та коровами.

Доцільність підсобного господарства на території пансіонату – це не єдиний факт, що викликає в нас занепокоєння. ЧЕline володіє інсайдерською інформацією – в Козелецькому пансіонаті планують різко скоротити кількість ліжкомісць.

А величезну територію – більше 100 гектарів, певні фірми вже готові заграбастати під своє «бізнесове крило». Хоча керівництво пансіонату звісно відкидає навіть можливість такого розвитку подій. Команда ЧЕline контролюватиме геріатричну тему і надалі.

Хочеться вірити, що українські геріатричні пансіонати колись доростуть до рівня американських, а чиновники все ж схаменуться, перестануть прокручувати темні схеми та набивати власні кишені державними грішми, прикриваючись знедоленими людьми.

Ми чекаємо негайної реакції від правоохоронних органів та влади на саботажницький вчинок з боку директора департаменту соцзахисту Олега Русіна та перешкоджання роботі журналастів ЧЕline.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register