Викрали та вивезли в невідомому напрямку: староста з Чернігівщини досі в російському полоні (Відео)
«Я в дитинстві думав, що він дуже строгий, але зараз я, навпаки, думаю, що він дуже добрий, я це зрозумів трішки пізніше. Він справедливий, чесний і завжди піклується про жителів села. Навіть під час війни він із перших годин був на робочому місці, піклувався про те, аби завозили хліб, цукор для жителів села», — Євген Сірий – син Анатолія Сірого.
Зі сльозами на очах Євген розповідає про свого батька – старосту одного з сіл Сновської громади на Чернігівщині. 29 березня російські окупанти викрали його просто з робочого місця.
«Мій чоловік ще на початку війни організував блокпости, і з блокпосту того дня до чоловіка зателефонували хлопці, що їдуть орки. В цей час він перебував із товаришем. Його товариш був з машиною і запропонував: «Давай я тебе відвезу машиною в безпечне місце, щоб вони тебе не знайшли, щоб тобі було безпечно», він відповів: «Я нікуди не поїду, я піду в сільську раду, буду на них чекати, буду домовлятися», — Олена Сіра – дружина Анатолія Сірого.
Староста повернувся на робоче місце, сів за свій стіл і взявся чекати. Він знав, що окупанти їдуть до нього. Орієнтовно в проміжку між 12-ю – 13-ю годинами до сільської ради зайшли російські військові та спитали, хто тут головний. Анатолій Сірий одразу відповів.
«Орки в’їхали, зірвали державний прапор, увірвались до його кабінету, поставили його до стіни, зв’язали руки, виламали двері до діловода, мій чоловік запитав: «Навіщо ж ламати, якщо можна відчинити ключем?» Вони вилучили документи, забрали мобільний, і пригрозили: «Якщо ви не розберете завали на початку та в кінці села, ми спалимо ваше місто», — Олена Сіра – дружина Анатолія Сірого.
Орки запхали чоловіка в машину. Поряд із ним кинули зірваний із флагштока прапор України.
Російські кати привезли старосту до нього додому, аби провести обшук. У той час удома був молодший син, йому орки до скроні притулили дуло автомата та питали, де в домі схована зброя. Провівши обшук, рашисти відпустили сина. Із собою вони забрали Анатолія.
«За словами сина, чоловіка потім повели в зал, де в нас зберігались його документи, паспорт, зберігалися гроші наші, які ми з чоловіком відкладали, ще деякі документи. Сільську печатку теж вони забрали. Потім ми подивилися, що там залишилося в цій шухляді, там не було ні грошей, ні документів, нічого. І його під конвоєм вивели з будинку та повезли в невідомому напрямку, скоріш за все, у бік Городні», — Олена Сіра – дружина Анатолія Сірого.
У Городні російські військові організували свій штаб. Там вони тримали більшість полонених із Чернігівщини, там катували їх і вимагали перейти на бік окупаційних військ. З інтервалом у кілька днів на Чернігівщині були викрадені кілька цивільних. Когось із них вдалося повернути додому. Інші – досі перебувають у російському полоні.
«Ми чекали два дні, його ніхто не повернув, а потім деокупація і було зрозуміло, що його забрали з собою. Потім була інформація, що три обгорілі трупи на кордоні знайшли, ймовірно, мій чоловік серед них, але ніхто не робив тест ДНК, тому інформація, що то він, не підтверджена». — Олена Сіра – дружина Анатолія Сірого.
Сім’я Анатолія живе в постійному страху та переживаннях за свого чоловіка та батька. Конкретної офіційної інформації про цивільних полонених немає. Тому єдине, що може робити родина, – сподіватися та вірити.
«Я майже нічого не знаю. Офіційно ми телефонували на 1648, там сказали, що він у полоні. Де саме, в якому стані, нам не кажуть», — Євген Сірий – син Анатолія Сірого.
Разом із Анатолієм Сірим із полону не були звільнені і його земляки – Євгеній Петліц та Олександр Кольцин. Їхні долі невідомі. Але близькі живуть у сподіваннях побачити та обійняти чоловіків. Родичі вірять, що вище українське керівництво робить для цього все можливе. Тож сподіваємося, що всі українці повернуться з російського полону живі-здорові. Ми всі щиро в це віримо.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
