Зима в селі Кучинівка: тяжка праця, «полуничний рай» і віра в світле майбутнє (Відео)
«Кучинівка – це село, що розташоване у Сновській громаді на Чернігівщині. Раніше його називали Полуничний рай, адже про полуницю, яку вирощували місцеві жителі, знали не лише в Україні, але й за її межами. Утім, за словами самих місцевих мешканців, сьогодні від «полуничного раю» не залишилося майже нічого. Про те, як сьогодні живе Кучинівка, – дивіться в нашому сюжеті», — Таліна Тарасенко – журналіст.
Узагалі Кучинівка – це найбільше за чисельністю населення село у Сновській громаді, тут мешкає приблизно тисяча людей, серед яких 22 – це ВПО (внутрішньо переміщені особи. – Ред.). Самі місцеві мешканці розповідають, що живуть у селі здебільшого люди середнього або похилого віку, дітей і молоді тут небагато. Та попри це, село видається доволі жвавим: тут працюють школа, старостат, поліцейська станція, а біля магазину, що в центрі, постійний потік людей.
«ФАП працює, магазини працюють, бібліотека працює, клуб працює, садок працює, все в нас працює. Живемо, як і всі села», — Ірина Авраменко – жителька села Кучинівка.
«Потихеньку, якщо одним словом», — Олександр Булденко – житель села Кучинівка.
«Живеться, ну як і всі живемо: стріляють там – боїмось, а так…», — Валентина Личуха – жителька села Кучинівка
«Живемо, як усі, працюємо. Тримаємо господарство, ходимо плести сітки, допомагаємо солдатам, готуємося до весни, сіємо розсаду, пораємо худобу», — Ірина Авраменко – жителька села Кучинівка.
«Хто працює, той не голодний, вистачає всього», — Микола Авраменко – житель села Кучинівка.
Утім, аби живучи в селі, не залишитися голодним, працювати доводиться багато. З розмови з місцевими мешканцями розуміємо, що здебільшого кучинівці працюють і заробляють на власному господарстві: порають городи, продають молочну продукцію, овочі та фрукти.
«Картоплі ростимо багато, здають люди, корів уже трохи позбували, бо молоко за безцінь зараз, тож позбували корів люди», — Ірина Авраменко – жителька села Кучинівка.
«Здаємо в молочарку молоко, коли молочарка приїжджає. Десять гривень – літр», — Микола Авраменко – житель села Кучинівка.
«Полуниці люди вирощують, за рахунок цього і виживаємо», — Ірина Авраменко – жителька села Кучинівка.
І саме «полуничний бізнес» тривалий час був для чималої кількості кучинівців основним способом заробітку. Полуниці тут вирощували плантаціями, а задля якості майбутнього врожаю над грядками працювали цілими родинами. Щойно ягода достигала – з Кучинівки її везли на продаж на базари області та країни.
Утім, за словами самих місцевих мешканців, сьогодні від «полуничного раю» не залишилося майже нічого.
«Зараз уже менше, зараз і хрущ її виїдає, і погода якась така, що воно висихає. Колись Кучинівка була дуже великим селом, процвітала. У нас була ферма, була робота, а зараз усе закрите, залишився один точок, нема де працювати. Люди працюють на господарство, городи, полуницю, оце і все», — Ірина Авраменко – жителька села Кучинівка.
Місцеві розповідають, що для більшості з них господарство – спосіб підзаробити, адже ціни в магазинах за кілька останніх років значно зросли.
«Зросли і дуже зросли. На все. Але ж війна, тут теж розуміння потрібне, що ж зробиш. Мало пенсії, звісно, що ж… Три тисячі – що це за пенсія? Але виживаємо, вистачає, не жаліємося ні на що», — Микола Авраменко – житель села Кучинівка.
А окрім того, що не жаліються, ще й допомагають хто як може Збройним силам України: передають військовим домашні смаколики, приготовані власноруч, плетуть маскувальні сітки та збирають кошти.
«Благодійний концерт у нас у суботу був, приїжджали з Городнянщини. Кажуть, вторгували п’ять тисяч, благодійний це концерт. У нас у клубі теж благодійні концерти проводять, а гроші, які виручають за концерт, віддають на ЗСУ. Тепер у нас дуже багато людей ходять плести сітки. Допомагаємо чим можемо», — Валентина Личуха – жителька села Кучинівка.
Журналістка: Таліна Тарасенко
