Дитинство у фотографіях: щасливі роки Ксенії Лук’янець

8Jj0h1D

Усі ми пам’ятаємо світлі безтурботні часи нашого дитинства. Новорічні свята, веселі літні розваги, незабутні ігри з друзями, різноманітні пригоди, перше кохання… У кожного, безсумнівно, було різне дитинство, але згадуємо ми той період із приємним трепетом у серці.

І досить часто пригадати моменти дитячого щастя допомагають фотографії.

На ЧЕline стартував новий проєкт «Дитинство у фотографіях». Відомі чернігівці діляться з нами дуже цінним – світлинами зі свого фантастичного дитинства – та розповідають цікаві історії про ті незабутні часи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитинство у фотографіях: новий проект ЧЕline І сьогодні пропонуємо вам чергового героя нашої рубрики.

І сьогодні ми вам розкажемо про дитячі спогади керівниці управління Державної міграційної служби в Чернігівській області Ксенії Лук’янець.

3

10676181_643265282446037_5886989082533141049_n

Один із найяскравіших її спогадів – це татків «Барвінок». Вона згадує, як разом зі старшою сестрою у п’ятницю зустрічали батька з роботи.

4

«Йому тоді за шкідливість кожного дня мали давати склянку молока і до кінця тижня набігало 2 пляшечки. Він брав їх додому, купував торт «Барвінок» і приносив нам. Це така певне традиція була»,  – ділиться Ксенія Лук’янець.

На все життя їй запам’яталися і моменти поїздок у гості на тролейбусі.

«Тоді потрібно було об’їхати все місто, щоб до когось потрапити. Мама завжди брала із собою плойку та змінні капці, а тато ніс букет, завернутий у газету. І оце відчуття, коли ти їдеш у тролейбусі з родиною і на нас всі дивляться та розуміють, що ми їдемо у гості, додає святкового настрою. Зараз вже такого нема», – згадує пані Ксенія.

1

А от ігри, в які грала в дитинстві Ксенія Лук’янець, стали визначальними у житті. Розповідає, що часто брала старі списані бланки, які батьки приносили з роботи, збирала подруг та разом вони вдавали, що працюють у конторі.

«У нас була чітко визначена обідня перерва, коли батьки звали нам поїсти. Ми щось писали, шеф лаяв того, хто запізнився, комусь треба відпроситися, іншому доглянути за дитиною. Схоже це все було на якусь паперову тяганину. Зараз вже важко згадати суть гри, але я думаю, що то була певною мірою проекція того, чим я займаюся зараз», – каже Ксенія Лук’янець.

7

Своє дитинство вона називає щасливим і дивується, як у скрутні 90-ті батькам вдавалося забезпечити дітей усім необхідним та наповнити їхнє життя позитивними емоціями.

6

Каже, що тоді було чимало родинних традицій, які зараз вона перенесла вже у свою сім’ю, наприклад сніданки вихідного дня, великодні походи до церкви та новорічні святкування зі створенням див для своєї чарівної доньки.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register