«70 років рабства коштували Україні понад 10 мільйонів життів», – інститут Національної пам’яті

Через два дні відзначатимемо одне з головних державних свят – День незалежності України. Цьогоріч – 25 річницю.

Однак, попри ювілейну дату, знову не до веселощів. Адже на сході держави й досі триває неоголошена війна з донедавна братською Росією.

Напередодні Дня народження країни ЧЕline поставив представнику українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергію Бутку гострі питання про подальшу долю країни.

Варто зазначити, що пан Сергій вважає Україну насправді незалежною, хоча й зауважив, що 25 років самостійного життя після сторіч поневолень – надто короткий термін, щоб держава стала процвітаючою.

Неоголошену війну, що триває на Донеччині й Луганщині, співрозмовник вважає остаточним розривом із російським поневолювачем, що перейняв естафету колишньої Російської імперії та СРСР і хоче повернути час назад, знову бути «старшим братом».

– У моєму розумінні для Федерації – це агонія. Однак усю Росію, весь російський народ не можна вважати ворогами. Йдеться про російський імперіалізм, – вважає історик.

Ціна, яку платимо за незалежність, у будь-якому випадку нижча, аніж жити в рабстві. Наприклад, із грудня 1917 року і до 1991-го в Україні були вбиті та постраждали від комуністичного тоталітаризму понад 10 мільйонів осіб. Лише Голодомор забрав 4 мільйони життів, – повідомив Сергій Бутко.

На нинішньому етапі співрозмовник вбачає велике надбання в тому, що до влади в країні приходить покоління людей, яке виховали в незалежній державі. Тож ці люди здатні мислити та працювати по-іншому.

– Вони бачать Україну тільки незалежною і вчаться господарювати на своїй землі, – каже представник українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області. – А це означає, що, коли виникають негаразди, то, замість того, щоб шукати цапа відбувайла, треба самим вирішувати проблеми і робити собі таке життя, про яке мріємо – заможне, успішне, щасливе, поважати самих себе. І це нині ключова позиція українців. Щоб українець став рабом, він має почуватися нікчемним.

Тож усі завойовники намагалися зробити нас дурнями. Хоча насправді ми – розумні люди, нам треба лише навчитися поважати самих себе. І замість того, щоб плакатися, що ми наробили помилок, просто їх виправляти.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register