Кожен населений пункт на Чернігівщині має свою цікавинку. У селі Тур’я, що на Сновщині, це, безперечно, місцевий музейно-меморіальний комплекс. За документами: «Пам’ятний знак – музей воїнам-односельчанам»; народна назва – «Скорботна матір».
У другій половині минулого століття це було визначне місце, улюблене всіма місцевими жителями. Приємно були здивовані побаченим і гості села.
«Свого часу жив у нашому селі Олександр Олексійович М’язь, він очолював колгосп. Завдяки його зусиллям цей комплекс з’явився. Він і майстрів запросив, які зробили цю пам’ятку. Тоді ж облаштували і парк, який відкрили у 1967 році. У ті часи в парку проводили різноманітні гуляння, а музейно-меморіальний комплекс був як місцева візитівка. Дуже гарно було», – у коментарі для ЧЕline зазначив Олександр Артюшенко, староста Тур’янського старостинського округу.
Ті далекі часи позаду, як і велич та краса комплексу. Чому все занепало, пан Олександр не знає.
«Я навіть не розумію, чому його допустили до такого стану. Там падає цегла, все порозвалювалося. А це ж музейно-меморіальний комплекс! Усередині колись були плити на честь загиблих воїнів, які визволяли наше село від фашистських загарбників. Там узагалі все гарненько було. Для цього комплексу також характерний грузинський розпис. Мабуть, працювала над його зведенням бригада із Грузії», – повідомив староста.
За словами пана Олександра, відколи він став старостою, його не полишає думка про відродження сільської перлинки. Каже, що душа болить через те, що унікальна пам’ятка занепадає.
«Називали різні цифри, скільки грошей треба на відновлення комплексу. Зійшлися на тому, що це коштуватиме 300 тисяч гривень. Це наша міська рада так вирішила. Просто знести пам’ятний знак не можна, бо він перебуває на державному обліку, як пам’ятка історії місцевого значення», – розповів староста.
Що за таких обставин робити зі спадщиною з минулого, теж ніхто не підказує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відмовляються від газу, запасаються дровами та купують техніку: громади Чернігівщини готуються до зими
«Зверталися до обласних депутатів, місцевих. Вони приїжджали, дивилися, казали, що дійсно гарно, треба відроджувати, але справа наразі, на жаль, не просувається. Мабуть, уже наступного року стукатимемо куди тільки можна. Ймовірно, вже до благодійників. До речі, пам’ятник оглядали і бригади, які кажуть, що за сучасними технологіями його можна укріпити і реставрувати. Тож він ще багато років радуватиме односельців і гостей нашого села. Але так на цьому все поки і закінчилося, бо коштів нема», – поінформував Олександр Артюшенко.
Місцеві жителі, дізнавшись, що комплекс хочуть відродити, ініціативу підтримують і хочуть, щоб у селі було гарно, як колись. Єдина перепона – гроші…
Але хочеться вірити, що світ – не без добрих людей. Адже і на Чернігівщині є бізнесмени, для яких 300 тисяч гривень не така вже й велика сума.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
