Виставу англійською мовою ставитимуть у ляльковому драматичному театрі «Цукерочка», що на Чернігівщині

Твердження, що сільські люди далекі від культури і мистецтва, хибне. Зокрема село Стольне, що на Менщині, в цьому плані – особливе. Тут люди читають книжки, діє Стольненська філія №15 Менської публічної бібліотеки. А при ній уже багато років функціонує ляльковий драматичний театр.

«Ляльковий театр у нас є давно. Зазвичай набираю учнів з третього класу, які грають у театрі, поки зі школи не випустяться. У мене було багато груп із різними назвами, які вигадують самі діти. Це «Шість Білосніжок і один гном», «Перлинки», «Пеппі», а зараз «Цукерочка».

Звісно, аби стати учасником театрального гуртка, дитині бажано добре читати. Але якщо з читанням поки не склалося, а дитина дуже хоче, артистична, то тоді беру і намагаюсь у читанні підтягнути. Ми ж не тільки читаємо, а вивчаємо усі вистави напам’ять.

Спочатку театр у нас був ляльковий, а потім дітям захотілося, щоб він був іще й драматичним. Бо тоді можемо ставити казки, в яких грають самі діти, без ляльок. Ось нещодавно ставили таку виставу. Це «Два вовки і Червона шапочка», – розповідає Валентина Оліфіренко, завідувачка Стольненської філії №15 Менської публічної бібліотеки.

Оскільки театр насамперед ляльковий, то мають бути і ляльки. Дійсно, їх є багато і всі вони різні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Менщині дистанційно навчатимуться і школярі молодших класів. Батьки проти

«Ляльки у нас є давно, їх самі купуємо потроху, трішки район дає, і під вибори теж перепадає. Є й старовинні ляльки. Їх особливість у тому, що в них голівки кам’яні. А всі інші – із тканини. Це вовки, лисиці, журавлі, українки, українці, тигри, білочки, жабки, Червоні Шапочки… Це рукавичні ляльки, які на руку треба одягати. Але є й ляльки на дротиках. Ось із Новим роком ходили вітати діток у школі по класах, учні роздивлялися, які то ляльки, дуже усім сподобалося», – зазначає Валентина Оліфіренко.

Діти, які нині ходять на гурток, навчаються в 6-7 класах. Це п’ятеро дівчаток. Щоправда, пані Валентина каже, що і хлопцям також цікаво.

«Оце в кожному театрі, що був, по хлопчику займалося. Зараз один навіть у Ніжині навчається в університеті, йому вже за 20. То й нині, як приїздить у село, часто приходить на заняття і навіть поради вже дає», – повідомила жінка.

Вистави в селі ставлять різноманітні: «Теремок», «Колобок» у різних варіаціях, «Дюймовочка», «Червона Шапочка», «За щучим велінням», «Вовк і семеро козенят».

Репетирують діти нині у бібліотеці.

«Якщо щось швидко треба поставити, як ось до 8 Березня, то репетирували два чи три рази на тиждень. Із дівчатами зробили «Дефіле для мами», який мама має мати вигляд на свято. Ось зранку мама встає і п’є каву, вбирається в спортивний костюм, потім збирається в гості, а в кінці вона вже виходить у вечірній сукні. І остання сцена – мама виходить у спальному костюмі з подушкою. І на 8 Березня ще виступали і вітали всіх жінок баба Параска і баба Палажка. 

А в звичному режимі репетируємо щонеділі. Збираємося на 12-ту, займаємося дві чи три години. А ще діти створили групу у вайбері, де списуємося, що репетиція о такій-то годині, і всі знають. А якщо хтось не може, то теж відписується», – пояснює Валентина Павлівна.

А ще у гуртківців та їхньої наставниці виникла цікава ідея – готувати щось смачненьке на репетиціях.

«Дітям сподобалось готувати салати. Наїмося, а тоді вже репетируємо. Салати теж різні видумуємо, і в інтернеті рецепти дивимося. У селі можна знайти, з чого салат приготувати.

Дітям таке спілкування дуже подобається, як і до вподоби на сцену виходити. Це допомагає їм вільніше почуватися в житті і не боятися висловлювати свої думки, спілкуватися з людьми», – зауважила Валентина Оліфіренко.

Надалі в театрі планують поставити виставу англійською мовою – «Теремок». Вона насправді невеличка. Але діти цього дуже хочуть. Бо у школі вивчають англійську, а набуті знання треба застосовувати на практиці.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко