Насправді мало хто знає, що в фондах Чернігівського історичного музею імені Тарновського є унікальний експонат, який пов’язують із французьким імператором Наполеоном І Бонапартом. Це столик із червоного дерева для необхідної речі того часу – нічної вази. До речі, подібні предмети мають лише кращі музеї Європи.
Тривалий час столик перебував у маєтку місцевої знаті роду де Бальмен у селі Линовиця Прилуцького району. Місцеві жителі навіть переповідають історію, як він туди потрапив, адже сам Бонапарт ніколи на Чернігівщині не був. Але про все по порядку.
Після поразки, якої зазнали війська Наполеона на території Росії, він двічі зрікався престолу і решту життя провів у засланні на острові Святої Єлени.
За словами Максима Блакитного, вченого секретаря історичного музею імені Тарновського, за життям Наполеона на острові велось спостереження. Це робили спеціальні комісари від Росії, Австрії й Англії. Одним із них був Олександр Антонович де Бальмен – брат Петра Антоновича де Бальмена, який свого часу володів селом Линовиця Прилуцького району.
«Олександр де Бальмен прибув на острів Святої Єлени у червні 1816 року. Звідти він звітував, що робить Наполеон. Відомо, що листи до Санкт-Петербурга передавав за допомогою кораблів, які заходили на острів. Натомість судна доставляли їх до Росії через сім тижнів. Саме стільки часу потрібно було на дорогу. Завдяки звітам знаємо, що Наполеона, єдиного бранця на острові, охороняли три піхотні полки, п’ять рот артилерії, а також спеціально обладнані два військові кораблі. На одному з них, англійському, було встановлено аж 50 гармат. Кілька десятків гармат розмістили на самому острові. На випадок, якщо Наполеон спробував би звільнитися за допомогою своїх прибічників.
На острові Бонапарт вів відлюдькуватий спосіб життя і рідко виходив із будиночка, в якому оселився. Можливо, через часті негаразди зі здоров’ям. Але коли йому ставало легше, він прогулювався парком і займався садівництвом – саджав квіти чи кущики, які росли в тій місцевості. Адже клімат на острові не дуже лагідний – прохолодний і сирий», – розповів вчений секретар.
Також відомо, що на той час Наполеон більше спілкувався італійською мовою та вивчав англійську. Відвідувачів, із якими не був знайомий, не приймав. Тож Олександр де Бальмен уперше зблизька побачив відомого француза лише через рік свого перебування на острові, та й то випадково. По суті, це була його єдина зустріч із колишнім імператором.
А записи він робив на основі того, що розповідала прислуга Наполеона. До речі, в добровільне ув’язнення за Наполеоном поїхали п’ятеро прислужників із Франції.
Відомо, що через суворі кліматичні умови Олександр де Бальмен хворів. І навіть на деякий час покинув острів, аби пролікуватися. Щоправда, намірів повернутися туди не полишав і готувався до цього. Але у травні 1821 року з острова надійшла звістка про смерть Бонапарта.
«Є відомості, що в будиночку Наполеона були меблі з червоного дерева, які після його смерті розподілили. Тож кілька предметів інтер’єру, зокрема, нічний столик, дістались Олександру де Бальмену. Згодом ці речі потрапили до маєтку де Бальменів у село Линовицю на Прилуччину», – повідомив Максим Блакитний.
Наразі не відомо, які ще меблі, окрім згаданого столика, привезли з острова Святої Єлени на Чернігівщину. Ймовірно, вони не збереглись до наших днів. А ось столик наразі зберігається в музейних фондах.
«Він близько метра заввишки, розділений на дві половинки. Можливо, в ньому зберігались дві нічні вази, а може, знизу стояв горщик, а зверху мисочка з водою, щоб мити руки. Столик без особливих витребеньок, але декорований», – зазначив хранитель старожитностей.
Варто сказати, що цінність цього предмета більше історична, ніж матеріальна. Адже тогочасна чернігівська знать теж користувалась нічними столиками, навіть суттєво дорожчими, бо інкрустованими коштовностями. Та принципова різниця в тому, що вельмож і панів було багато, а французький імператор Наполеон І, війська якого, погосподарювали навіть у Москві, в історії – єдиний.
Ірина Осташко
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
