Дім Тимошенко
«Я подивився декларацію Юлії Володимирівни Тимошенко. Вона сьогодні мешкає в будинку, здається, (площею) 500 квадратних метрів. Із пільговими цінами на газ кожен місяць пересічний український громадянин доплачував їй за комунальні послуги і за газ одну тисячу доларів США. Це справедливість?…
Тобто хтось хоче повернути систему, за якої бідні платять за багатих? Уряд не підтримує такої тези», – прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
То поставте для Юлії Володимирівни та інших представників українського політикуму, бізнесу, бомонду, всіх тих, у кого великі маєтки, одну ціну на газ, й іншу для тих, у кого маєтків немає! Нехай власники просторих обійсть і платять оті 6 879 грн за тисячу кубів. Чому через тих, кого справді можна назвати багатим, треба обдирати людей зі звичайними НЕринковими зарплатами?
Як щодо диференційованих тарифів?
Не плутати з пільговою ціною, яка була і яка «породжувала корупційні зловживання». Я кажу про диференційовані ціни. Ринок – це не лише встановлена ціна, це ще коли покупець має можливість її сплатити.
У цьому випадку – держава змушує населення платити, погіршуючи і без того низький життєвий рівень людей. Орієнтуватися на ціну енергоносіїв у Німеччині чи Норвегії, закриваючи очі на доходи в Україні, – нечесно.
Коли у червні ЗМІ поширили інформацію про те, що 1 липня НКРЕКУ підвищує майже вдвічі тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення, в повідомленнях цитували голову комісії Дмитра Вовка.
Комісія приймала рішення у прозорий спосіб. Коли ми отримали рішення Кабміну, ми провели моніторинг цін. Ми звертали увагу на рівень доходів населення та систему субсидій», – зазначив голова НКРЕКУ. Які доходи враховували? І які ціни?
Багаті — це хто?
Прем’єр переконує, що держава заплатить за бідних. Що означає «держава»? Держава вийме гроші з кишень «багатших» українців. А багаті – це хто? Чи не означає це, що за того, кому держава призначила 1 130 грн пенсії, заплатить молода людина, в якої зарплата, скажімо, 6 000 грн.
Це – великий дохід? Де і як ця людина проведе відпустку? Що побачить? Що одягне? Якої якості купить їжу? Що відкладе на купівлю квартири? (Чи мати власне житло – це розкіш?).
Наприклад, із зарплатою 333 тисячі грн на місяць, як у гендиректора «Укрпошти», можна дозволити такі витрати. (Це, до речі, базова зарплата. Небазова залежатиме від результатів роботи). Тому давайте не узагальнювати щодо багатих і бідних. Давайте вдосконалювати підхід до ціноутворення.
Історія з життя. Нас просто не чують
Микола Войтів, фахівець у сфері енергетики, засновник і голова ГО «Управління нової генерації» у програмі «На слуху» розповів таку історію. У травні в Києві проходив Енергетичний конгрес «ЕнергоВесна 2016″, де міністр енергетики Ігор Насалик презентував стратегію роботи Міненерговугілля.
Пан Войтів, який до того брав участь у престижній міжнародній енергетичній конференції GasReg21 у Польщі, зателефонував в оргкомітет і сказав, що хотів би послухати, про що йтиметься, й узяти участь в обговоренні (обговорення передбачалося форматом події). Йому відповіли, що захід платний. Участь коштує 5000 грн. Почувши «ціну», чоловік відмовився від участі, назвавши конгрес «закритим елітним клубом».
Може, в тому і проблема, що влада не спілкується з людьми, які живуть звичайним життям. Витрачають 52 % своїх доходів на їжу і послуги ЖКГ, при цьому на одяг лише 3,9%, на охорону здоров’я 6%. Дійсно, ну що таке 5 000 грн за участь? І майже 7 000 грн за газ для населення.
