Мені імпонує заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що при уряді створять агентство із супроводу інвестицій.
Точніше повернуть, бо воно вже колись було. Державне агентство з інвестицій і інновацій України. Як працювало – інше питання. Так, уклали угоду з колишнім лижним інструктором із приводу фінансування LNG-терміналу. Але ж ніщо не заважає зараз набрати талановитих людей і відкрити структуру, що проведе аналіз інвестиційної привабливості регіонів і допомагатиме їм у пошуку партнерів.
Я мала нагоду вивчати польські реформи. У складі учасників програми «Молодь змінить Україну», яку заснував відомий у всьому світі українець Богдан Гаврилишин. Так от, у Національному агентстві інвестицій Польщі не приховали здивування – чому в Україні немає подібної структури? Хто несе відповідальність за те, відкриватимуться чи, навпаки, зникатимуть в Україні підприємства? Хто має проаналізувати, що діється в містах і селах? Який бізнес там можна відкривати? Скільки там залишалось людей, а скільки роз’їхалося на заробітки? Хто працюватиме на новостворених підприємствах? Місцева влада не вирішить цього питання сама. Інвестор має бути впевнений, що його бізнес не відберуть, що його гроші не пропадуть у збанкрутілому банку, що йому допоможуть створити потрібну інфраструктуру. Для інвестора важливо бачити партнера в особі уряду країни.
Невеличка історія одного польського регіону.
Є на південному заході Польщі місто Конти Вроцлавські, центр Вроцлавського повіту Нижньосілезького воєводства. 20 років тому Конти Вроцлавські були звичайної аграрною гміною. З колгоспом, м’ясокомбінатом, заводом із переробки картоплі та плодово-овочевим комбінатом. Підприємства – на межі банкрутства. Без роботи – майже третина мешканців. У 2015-му рівень безробіття сягає лише 3 %. На 14 000 гектарах Вроцлавського повіту – 2 700 створених інвесторами підприємств(!) Логістичні центри, підприємства з виробництва опалубки, рушників, пристроїв для GPS, інгредієнтів для тіста, фарб, ліків. Розповідаючи все це, бурмістр Антоні Копеч, який протягом 17 років очолює місто і гміну Конти Вроцлавські, з гордістю звітує: місцева філія Nestle Purina годує 6 млн собак і 7 млн котів по всьому світу. 80 % продукції експортують на Захід.
Сюди приїжджають на роботу з інших регіонів Польщі. Наповнення бюджету міста – 100 млн злотих. Тут будують житло і (це вже мрія бурмістра) планують відкрити басейн.
Цілих два роки витратила команда Антоні Копеча на те, аби підготувати регіон до приходу інвесторів. Але до їхнього приходу направду готувалися! Розробляли план ділянок для підприємств, вдосконалювали інфраструктуру, наприклад, вирішили питання вивезення та переробки сміття. Дбали про рекламу регіону.
От тільки найкраща реклама, це коли один інвестор рекомендує регіон іншому інвестору. Чи здатна сама лишень місцева влада зробити місцевість привабливою? Ні, звісно. До того ж, якщо треба залучити потужного, престижного інвестора, можна і треба піти на додаткові поступки .Звісно, якщо це не зашкодить громаді. Так, у Конти Вроцлавських спеціально під потужного інвестора за погодженням із центральною владою створили Спеціальну економічну зону.
А взагалі в Польщі 14 спеціальних економічних зон. За даними Національного агентства інвестицій Польщі, бізнесменам, які відкривають бізнес у СЕЗ, держава повертає до 35 % вкладених коштів. Тільки не грішми, а пільгами. Що менш привабливий регіон – то більше повертають.
А тепер про Україну. Яцек Пєхота, колишній міністр економіки та міністр економіки і праці Польщі, а нині – президент Польсько-Української господарчої палати, каже: польські інвестори готові вкладати гроші в розвиток бізнесу в Україні. Проблема в тім, що вони не можуть знайти партнерів в Україні(!). І це лише одна з причин, чому в Україні при уряді треба створити агентство з інвестицій.
Безперечно, залучати інвесторів складно та ризиковано. Треба передбачити, щоб підприємства не шкодили екології, врегулювати земельні питання, питання захисту працівників і ще багато чого. Але це вже вміння відстояти власні інтереси.
І ще одне. Особисто я хочу знати, хто в уряді несе відповідальність за створення робочих місць і за відкриття нових підприємств. Мені здається, всупереч тенденції до скорочення державних інституцій, Україні не завадило б створити Міністерство промислової політики, підприємництва та інвестицій. Від нього й вимагатимемо звіту – де і скільки підприємств відкрилось, скільки людей працевлаштовано.
Не можна втрачати час! Бо в бідності живуть не байдужі до всього ледарі, а працьовиті та мудрі люди, які заслуговують на гідне життя.
Нагадаємо, заступник голови Чернігівської облради Валентин Мельничук розказував про те, що Чернігівщина — дуже перспективний регіон і сюди будуть йти інвестиції, але потрібна розумна політика, як на місцевому так і на державному рівні.
