На Чернігівщині знову виявили африканську чуму свиней і, що примітно, в Куликівському районі, де не так давно вирувала пропасниця на території приватного фермерського господарства «Колос».
Цього разу вогнище хвороби виявили в іншому приватному господарстві, розташованому на території колишньої ферми, за 200 метрів від села Грабівка. Експертиза, яку провели в Києві, підтвердила, що тварини дійсно інфіковані.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен запевнив ЧЕline, що наразі ситуація на Куликівщині стабільна і контрольована, бо фахівці своєчасно відреагували на виклик.
«Коли 6 березня отримали офіційний висновок, що це африканська чума, відбулось засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Куликівській РДА, на якій розробили відповідний план й визначили зони, де проводяться протиепізоотичні заходи. Спалено 72 свині: 55 голів, що належали жителям села Грабівка, 11 голів безпосередньо в епізоотичному вогнищі. Також було виявлено 6 туш.
Окрім того, зроблено два охоронно-карантинні пости, на яких цілодобово чергують фахівці, та дезбар’єри. Проведена тотальна дезінфекція не тільки у вогнищі захворювання, а й у господарствах села Грабівка. Ситуація зараз абсолютно нормальна, в самому селі навіть підозр на захворювання немає і скарг від людей не надходить. Під час проведення подвірного обходу підозрілих свиней щодо африканської чуми виявлено не було», – розповів Юрій Павлішен.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині африканська чума свиней косить диких кабанів
За його словами, в райдержадміністрації відбулося ще одне засідання вищеназваної комісії, на якому розглядали питання виплати компенсації громадянам за вилучених свиней. Вирішено воно було позитивно, тож за втрачених п’ятачків селянам виплатять гроші.
Дізнався ЧЕline і про причини спалаху захворювання. Фахівець пояснив, що усе через зв’язок між дикою фауною і людьми.
«В оцьому індивідуальному секторі повністю проігнорований закритий режим роботи свиноферми. Тобто не були дотримані умови, в яких господарі мають тримати свиней. І це один із основних факторів, що призвів до захворювання», – пояснив начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Наразі в Куликівському районі все нібито добре.
ЧЕline жодним чином не сумнівається в правдивості того, що розповів пан Павлішен, але не варто забувати, що випадок зараження тварин у фермерському господарстві «Колос» намагалися приховати від суспільства. Усе через впливовість керівника підприємства Віктора Труша, який до того ж є обласним депутатом.
Тоді на сполох забили не одразу. На рівні району й області Віктору Трушу вдалося домовитися, але коли інформація дійшла до Києва – факт став очевидним. Тільки після цього понад 4 тисячі інфікованих п’ятачків палили півмісяця!
Будь-який зв’язок між хворобою свиней у СФГ «Колос» і новою ситуацією Юрій Павлішен відкидає. Хоча теоретично можна припустити, що поросят, у яких виявили вірус АЧС, ймовірно, могли купити на підприємстві Віктора Труша.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чума і сказ: молода служба підбиває підсумки своєї роботи
«Коли виникла африканська чума на СФГ «Колос», воно працювало в закритому режимі. Потім були накладені карантинні обмеження, і всіх свиней, які перебували в господарстві, спалили. Це понад 4 тисячі голів.
Припускати можна, що завгодно, оскільки африканська чума є не тільки в Чернігівській області, а по всій державі. Але нині майже неможливо встановити, де господар купляв поросят. Тим паче, що свині, яких спалювали нещодавно, за віком і за вагою були значно більші, ніж особини в СФГ «Колос», коли там було виявлено АЧС. Тож, на мою думку, ці два випадки не пов’язані. Такий висновок роблю, зважаючи на факти й аргументи, які маю», – зазначив фахівець
Дійсно, наразі залишається тільки здогадуватися, як вірус потрапив до приватного господарства. Та нині головне не це, а те, що все обійшлося, і проблема не набула загрозливих масштабів.
Поки з 8 березня й упродовж 40 днів триватимуть карантинні заходи, аби унеможливити подальше розповсюдження вірусу. До того ж, на території району практично щоденно працюють фахівці Держпродспоживслужби.
