Верховна Рада України зареєструвала новий фінансовий законопроєкт. Розробка законодавчого акта передбачає додаткові 5% збору на реальний процентний дохід монетарних структур. Наведений податок має працювати протягом трьох наступних років – 2024-2026 рр. Подати стане нараховуватися додатково до збору на прибуток. Що майбутнє нововведення може означати для банківського сектору послуг та вкладників структури, розповідають фінансові експерти.
Сутність нового закону
Аналізуючи правовий акт з певної філософської теорії, фахівці одноголосно стверджують, що документ не зовсім відповідає концепції ринкової економіки, її економічному підходу, який прийнятий урядом України. План багато в чому нагадує більшовицьке бачення, коли відбирання у багатих з подальшим перерозподілом коштів бідним верствам населення. Адже багатство будь-якої монетарної структури складається з багатства її вкладників. Наприклад, відвідуючи демо автомати безплатно, користувач потім переходить на грошовий режим, а виграні кошти відкладає на депозит. Тому, накопичені кошти депонентів також підлягатимуть додатковому податку або подорожчанню банківських послуг.
Однак, якщо замислитися над питанням: чи справді на ділі обговорюваний проєктний акт передбачає позбавити коштів т. зв. багатих? Для більш досконалого аналізу пропонується оцінити деякі практичні особливості. Наприклад, у бухгалтерських проводках ураховується весь нарахований відсотковий прибуток, але не тільки той, який було фактично отримано.
Інакше кажучи, в умовах воєнних дій структури повинні сплачувати податок на дохід, який не отримано від клієнтів, нездатних виконувати кредитні зобов’язання. Також обчислення отриманого прибутку установ на підставі облікової ставки виходить не зовсім справедливим, з тим урахуванням, що банківські заклади також показують витрати на залучення коштів.
Потрібно взяти до уваги, що чистий процентний дохід монетарних структур — ЧПД, не обмежений лише процедурами, що здійснюються з документарними цінними паперами. Терміни введення акта — до закінчення 2026 р., також викликають деякі питання. Невідомо, які дії очікуються до кінця 2026 р., чи здійснюватиметься прогнозування розвитку процентного доходу установ протягом 2024-26 рр.
Чого очікувати клієнтам банків?
Якщо проєктну ініціативу підтримає Верховна Рада України, факт обернеться додатковими фінансовими зобов’язаннями для клієнтів установ:
- Збільшаться комісійні збори монетарних структур, тому користування банківськими сервісами для пересічних громадян країни буде дорожчим. Це пов’язано з тим, що фінансові фахівці заявляють, що система профільного ринку також програє від справжньої економічної реальності.
- Наведений правовий акт також загрожує незалежності Національного банку держави в плані формування монетарної політики.
- Сутність ініціативи полягає в тому, що за підвищеної відсоткової облікової ставки почне стягуватися подать. Однак що буде, якщо відсоткову ставку зменшити? Чи повернуться банку бюджетні кошти?
Подібна процедура з втручанням депутатів у визначення облікових ставок, підірве економічну стабільність, занурить країну до практик кінця минулого століття, коли законодавчий орган втручався в банківську сферу, чим була викликана гіперінфляція. Сьогоднішня фінансова політика успішно справляється з мінімізацією інфляції.
Реклама
