Не так давно в інфопросторі Чернігівщини траплялася інформація, що акація біла (Robinia pseudoacacia), або робінія належить до інвазійного виду і є небезпечною не тільки для Чернігівщини, а й для всієї України.
Інвазійні види рослин – це рослини, які активно розмножуються, захоплюють нові території та витісняють аборигенні види (види рослин, які є природними для певної місцевості). У цьому їх основна небезпека для екосистеми.
Чи дійсно це так, з’ясовували разом із чернігівським екологом Юрієм Карпенком.
«Що акація шкідлива, я однозначно не говорив би. Бо це дуже критична думка, що робінія – небезпечна та шкідлива. Це цей вид дійсно проявляє певну агресію в певних місцях. Але водночас є дуже важливим при протиерозійних насадженнях, для озеленення міст, паркових зон. Це види, які дуже стійкі для урбаністичних територій.
Але водночас до переліку адвентивних видів, які обмежено або заборонено висаджувати в лісах, робінія, на жаль, потрапила. Тобто її заборонено вирощувати як лісову культуру. Але її можна вирощувати як паркову культуру, використовувати для озеленення території міст, селищ, бо вона має доволі стійкі якості, які сьогодні, в умовах кліматичних змін, відіграють важливу роль. Це посухостійкість, декоративність, стійкість до забруднень довкілля. Тобто це ті якості, які для міста дуже важливі», – зазначив чернігівський еколог Юрій Карпенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експонати збирали на смітнику: в селі на Чернігівщині облаштували унікальний музей
Водночас він закцентував увагу на практичному значенні акації. Вона – медоносна рослина. Адже акацієві меди смакують багатьом українцям. Крім того, за словами еколога, вона має низку особливостей. По-перше, дуже пізно розпускається, коли минають останні заморозки. Вона дуже швидко розвивається, і квітування акації теж відбувається дуже швидко, наприкінці травня – на початку червня вона дуже активно розвивається. Це пов’язано з біологією виду, бо батьківщиною акації є Північна Америка – Аппалацькі гори. До Європи її завіз на початку XVII століття ботанік Робін, який посадив акацію в паризькому ботанічному саду в теплицю. І всі думали, що то екзотична рослина, але потім її почали широко використовувати.
«Загалом вона проявляє елементи агресії, якщо її не контролювати, особливо це стосується ділянок соснових лісів. Лісники намагаються контролювати стан таких територій, проводячи різні заходи, дозволені для цих процесів.
Хоча в південній частині України, в степовій зоні, акація й інші рослини родини бобових допомагають вирішити дуже багато питань щодо лісонасаджень, створення лісових смуг, лісових культур, тобто заліснення. Бо в межах степової зони діють більш екстремальні кліматичні фактори, ніж фактори для лісової чи лісостепової зони України.
Загалом цей перелік треба робити для трьох зон – степової зони, лісостепової і лісової зон. Бо ми розуміємо, що для кожної зони України – своя специфіка. Можливо, для нашої зони вирощувати її як культуру для насадження немає сенсу. Для південної зони – це культура, яка може рости там, де не ростуть інші породи дерев», – пояснив Юрій Карпенко.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
