27-річний Анатолій Курило народився і виріс у с. Володькова Дівиця (до 2016 р. – Червоні Партизани), що в Носівському районі. Закінчив червонопартизанську школу №1, а після 11-го класу вступив до Київського національного університету технологій і дизайну на інженерно-економічний факультет спеціальність «маркетинг». А потім повернувся до рідного села, щоб випікати хліб.
«Мій тато і я допомагали попередньому власнику пекарні. Після 4-го курсу з’явилась можливість придбати пекарню і вся моя родина вирішила спробувати».
Після придбання пекарні Анатолій разом із батьками занурився в тяжкий процес виготовлення хлібобулочних виробів.
«Кожного дня я пізнавав дедалі нові перешкоди ведення бізнесу, але минуло п’ять років, і тепер я думаю, що справу цю не залишу і надалі буду займатися нею та ще більше розвивати».
Та, попри любов до власної справи, займатися нею і розвивати її сьогодні в нашій державі нелегко. З кожним роком і навіть місяцем, зазначає Анатолій, щоразу гірше, все дорожчає.
«Спочатку газ, потім дійшло до електрики, а також податки, які не дають розвиватися – вони стають чимдалі більшими. «Міні-пекарня, а податки як із заводу», – зазначає підприємець.
На сьогодні в новодівицькій міні-пекарні працюють три пекарі. Раніше працівників було більше, але через кризу довелося вдвічі скоротити роботу. Спершу пекарня працювала з понеділка до суботи, тепер же тільки три рази на тиждень. Анатолій безпосередньо випіканням хліба не займається – на ньому решта справ: доправлення продукції, закупівля сировини, все, що стосується ділових паперів тощо.
Асортимент продукції пекарні великий – від маленьких виробів до великих, різної начинки та форми, та й ціна, за відгуками постійних покупців, адекватна і не завищена. Продукцію міні-пекарня постачає в магазини та школи Бобровицького, Козелецького та Носівського районів. Анатолій зізнається, що пробитися в інші райони буває важко. Проте, зазначає підприємець, були б у людей гроші, все було б по-іншому.
Хочеться сподіватися, що хлібопекарська справа у Володьковій Дівиці не лише житиме, а й процвітатиме, принаймні батьківську справу вже є кому продовжити. Минулого року в родині Анатолія Курила та його дружини Юлії народився спадкоємець – Ілля Анатолійович.
