Непослух, крик, грюкання дверима – із подібним «бунтом» стикаються, певно, батьки кожного підлітка і не завжди знають, як на таке правильно реагувати. Головне, не треба сердитися і гримати, закликають психологи.
Кілька порад для мам і татусів, як пережити цей буремний період, мають фахівці з Каліфорнійського університету, котрі дослідили, як реагують тінейджери на батьківський гнів.
Результати дослідження надрукувало видання Journal of Youth and Adolescence.
Психологи, які працювали з 220 батьками та їхніми дітьми-підлітками, дійшли висновку: тінейджер «гіперболізує» татову чи мамину негативну реакцію на свою поведінку і від того стає ще агресивнішим. Тобто, тінейджер отримує з цієї реакції негативу більше, ніж насправді вклали в неї його батьки.
«Візьми себе в руки!», – часто кажуть батьки підлітку під час його «вибуху». І він сприймає це за зневагу до себе.
Бурхливі емоції підлітка часто помилково сприймаються батьками як негативні. А дитина, яка вважає виховні методи тата чи мами по відношенню до себе надто жорсткими, ще активніше огризатиметься, порушуватиме правила й тікатиме з дому.
Цікаво те, що негативна реакція від мами та негативна реакція від тата по-різному діють на дитину. У першому випадку підліток скоріше сперечатиметься або навпаки – закриється в собі. А в другому – стане агресивним.
«Стосунки батьків і тінейджерів досліджені гірше, порівняно зі стосунками тінейджерів і матерів, але результати нашого дослідження показують, що стосунки «батько-тінейджер» мають унікальне значення», – говорить ад’юнкт-професор психології Місакі Натсуакі.
«Те, як батьки відповідають на негативні емоції своїх дітей-тінейджерів, потенційно може дратувати чи посилювати їхню агресивну поведінку», – додав науковець.
Через гормони, що вирують у тілах тинейджерів, їхні емоції видаються їм «вагомішими за життя». І їм не віриться, що хтось, окрім ровесників, у змозі зрозуміти й допомогти. Діти, котрих не розуміють батьки, частіше самовиражаються через агресію. А насправді вони лише хочуть, щоб їх почули.
Тим часом і для самих батьків підлітковий вік їхніх синів і дочок є дуже непростим етапом. Нещодавнє дослідження навіть виявило зв’язок між передпідлітковим і підлітковим віком дітей і депресіями матерів. На думку експертів, у цей період батьки видаються самі собі теплішими по відношенню до дітей, ніж вони є насправді. І коли підліток намагається вибороти собі таку-сяку автономію, тато й мама можуть почуватися знехтуваними.
«Коли тінейджери відсторонюються і закриваються в собі, батькам важливо з’ясувати, що саме почув їхній син або донька, та обговорити всі розбіжності у їхніх поглядах на батьківство», – радить Натсуакі.
Психолог звертає увагу на те, що тінейджери, на відміну від молодших дітей, котрі є більш егоцентричними, навіть будучи не в гуморі можуть сприймати й чужу точку зору. Відверта дискусія батьків і дітей про різницю сприйняття здатна помогти краще зрозуміти одне одного і зблизитися, вважає Натсуакі.
«Коли батьки запрошують своїх дітей-тінейджерів ділитися їхньою точкою зору, вони допомагають їм зміцнювати вміння аргументувати, а це корелюється із психологічним здоров’ям і щастям у подальшому житті», – підсумовує дослідниця.
Джерело: Українська правда. Життя
