Батуринська різанина 315-річної давнини співзвучна сучасним геноцидам українців у Ягідному, Бучі, Ізюмі, Маріуполі…

Батурин – унікальне місто на Чернігівщині. В давнину воно було гетьманською столицею, а нині – туристична перлина, де можна на повні груди вдихнути історичного повітря і на власні очі побачити силу-силенну цікавих артефактів.

Між тим, історія Батурина – не лише славетна, а й дуже трагічна. Адже 13 листопада 1708 року гетьманську столицю московські карателі стерли з лиця землі. Жорстокість, із якою було вчинено розправу над захисниками та мешканцями міста, вразила весь цивілізований світ.

За часів президентства Віктора Ющенка Батурин отримав своє друге життя. Адже завдяки суттєвій державній підтримці провінційний населений пункт перетворився на туристичний центр. Тут не лише відбудували історичні пам’ятки, зокрема фортецю, а й вклали чималі кошти в інфраструктуру – дороги, створення місць для ночівлі й інші необхідні зручності.

Щойно гетьманська столиця зажила новим життям, до неї вирушили туристи й екскурсанти з різних куточків України та з-за кордону. Між тим, будні Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» змінила війна. Зрозуміло, що жодних заходів під час повномасштабного вторгнення не відбувалося, а через деякий час після вигнання окупантів із нашої області їх відновили в онлайн-форматі, бо збирати скупчення людей нині недоцільно і не зовсім безпечно.

Батуринська різня 315-річної давнини перегукується з сучасними подіями – голодоморами та геноцидами москви в Ягідному, Бучі, Ізюмі, Маріуполі…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Височенна і без жодного цвяха: на Чернігівщині за радянської влади знищили унікальну церкву (Фото)

Нині в Батурині останки людських поховань ХVІІ – ХVІІІ ст. зберігаються в крипті, яка є підземною частиною дерев’яної церкви Воскресіння Господнього, побудованої у 2008 році, якраз до 300-х роковин Батуринської трагедії.

«Це мурована підземна крипта, загальною площею 60,2 м2, що слугує підмурками церкви і повторює її обриси. У середній ділянці крипти біля північної стіни є вхід до відтвореного 2008 року підземного ходу. Приміщення крипти використовується для зберігання людських останків із поховань ХVІІ – ХVІІІ ст., виявлених у Батурині. З 1995 р. археологічна експедиція дослідила значну площу міста та його околиць. Серед об’єктів розкопок були і два церковні цвинтарі – Воскресенської замкової церкви та Собору Живоначальної Трійці. Також було локалізовано цвинтар XVII ст. у південно-східній околиці Батурина. Поодинокі поховання та окремі людські кістки знаходили і під час земляних робіт у різних куточках міста. Найбільша кількість поховань була виявлена всередині та ззовні фундаментів Троїцького собору. Лише в 2007-2008 рр. було знайдено понад 230 кістяків дорослих і дітей, жінок і чоловіків різної стадії збереженості. Через значну кількість людських останків, а також через постійне поповнення ними фондів заповідника в результаті щорічних розкопок відбулося кілька заходів із їх перепоховання», – розповіли ЧЕЛАЙН у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця».

14 листопада 2008 року чин освячення новозбудованої церкви Воскресіння Господнього та заупокійну службу здійснив єпископ Чернігівський і Ніжинський, керуючий Чернігівською єпархією ПЦУ Іларіон у співслужінні з духовенством єпархії. Після цього у крипту церкви помістили 30 трун із людськими останками. 13 листопада 2010 року крипта прийняла на спочинок ще 26 трун. Під час ході перепоховань 13 листопада 2013 року та 21 січня 2014 року в крипті  церкви упокоїлися ще 18 трун із тлінними останками мешканців гетьманської столиці. У 2017 році ще приблизно 100 останків було перепоховано біля церкви Воскресіння Господнього.

Історична довідка

Під час Північної війни гетьман України Іван Мазепа пристав на бік шведського короля Карла ХІІ. Вирушивши на з’єднання зі шведами, Мазепа залишив для оборони Батурина близько 8 тисяч вояків на чолі з полковником Дмитром Чечелем і гарматним осавулом Фрідріхом Кенігсеком. Вони отримали чіткий наказ гетьмана: московитів до міста не пускати. І цьому наказу старшини залишалися вірними до кінця.

Дізнавшись про вчинок Мазепи, московський цар петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні олександру меншикову зрівняти Батурин із землею. Однак взяти штурмом гетьманську столицю війська меншикова не змогли. Тоді московити вдалися до погроз: мовляв, якщо не здастеся, сувора царська кара ляже на ваші сім’ї. Та й ці погрози не злякали оборонців Батурина. Однак, знайшовся зрадник – сотник Іван Ніс вказав осадникам на потаємні ходи під мурами, які вели в місто.

Через ті проходи і вдерлися московські війська всередину міста, почали вуличні бої та жорстоку різанину. Солдати меншикова не жаліли нікого: ні дітей, ні жінок, ні старих людей. Різанина тривала два дні. Взятих у полон козаків після катувань страчували і пускали їх тіла на плотах вниз по річці Сейм для залякування населення. Захопленого у бою організатора оборони Дмитра Чечеля привезли до Глухова і колесували перед Петром І. Зрештою, Батурин був пограбований, фортеця, церкви та будинки спалені, а 15 тисяч мешканців міста знищені.

Нагадування про криваву Батуринську різанину, яку влаштували російські війська 315 років тому, є особливо актуальним сьогодні – не забуваймо, хто наш одвічний ворог і які його незмінні методи.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv