Уже ніхто не має сумнівів, що Україна – це європейська держава. До того ж, стосунки з Європою в нас традиційні, родом із сивої давнини.
Зокрема, контакти з європейськими країнами підтримувало ще Чернігівське князівство, зокрема Чернігів.
Про це особливо доцільно говорити нині, коли на вересень – жовтень 2024 року припадає поважна дата – тисячоліття Чернігівського князівства. Ґрунтовно про це – в інтерв’ю з Максимом Блакитним, кандидатом історичних наук.
Пане Максиме, невже дійсно Чернігів підтримує стосунки з Європою упродовж тисячі років?
Авжеж, за часів існування давньої української держави зв’язки між Черніговом і Європою датуються саме тими часами. Щоправда, оскільки часовий проміжок дуже тривалий, то ці взаємини були різними – активними, більш тісними або, навпаки, вщухали.
А якими саме були ці зв’язки?
Насамперед політичними: на рівні керівників держав або родинно-шлюбні взаємовідносини і зв’язки. Дипломатичні відносини. Були й торговельні зв’язки і, безумовно, військові – через воєнні дії, війни.
Також варте уваги давнє спільне поселення варягів і слов’ян поблизу села Шестовиця за часів давньої Київської держави. Воно якраз підтверджує торговельно-військові взаємини.
А що могли запропонувати чернігівці того часу Європі, наприклад у торговельному аспекті чи інших?
У торговельному – насамперед сировину, хутро й багато інших товарів, що давала природа. За часів Гетьманщини активно торгували великою рогатою худобою, продукцією сільського господарства. Зокрема з Польщею, Німеччиною, Прибалтикою. Тож в обігу на наших територіях широко використовувалися західноєвропейські гроші.
А як на Чернігівщині з родинними зв’язками, про які вже згадували?
Є відомі представники чернігівських родин, які мали тісні зв’язки з Європою. Наприклад, Василь Дунін-Борковський, чернігівський полковник, генеральний обозний часів Гетьманщини, його пращури походили з Данії, а згодом були на польській службі.
Ще також можна згадати відому родину Милорадовичів, що має сербське походження, але пов’язала себе з Україною. Представники родини володіли маєтностями на території Любеча, в Чернігові.
Тож ці факти також підтверджують зв’язки між Черніговом і Західною Європою.
Більше того, був час, коли Чернігівський регіон і більша частина України входили до складу Речі Посполитої, тобто Польщі, в першій половині XVII століття. Тоді, по суті, ми були у складі європейської держави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівський важкоатлет здобув «золото» на Кубку України
Розкажіть трішки про військові зв’язки…
Війни з метою захопити нашу територію були доволі частими. А чернігівці перебували у складі різних збройних формувань, армій, починаючи від козацьких полків до військових одиниць інших країн. І ось, наприклад, можна згадати події Північної війни. Це союз шведського короля Карла ХІІ і українського гетьмана Івана Мазепи.
Яскраво військовий аспект розкривається під час наполеонівських війн. Тут, знову ж таки, українці воювали в переважній більшості проти саме об’єднаного війська армії Наполеона. Бо окрім французів, були і поляки, німці, італійці, іспанці. Тобто, по суті, так само Союз європейських країн, під егідою Франції, що намагалася захопити територію російської імперії. Це не вдалося. Ну, а українці воювали проти наполеонівської армії, оскільки більша частина українських земель на той час була захоплена російською імперією.
Коли вже армія Наполеона значною мірою була розбита, то місто Чернігів стало своєрідним хабом, через який рухалися колони військовополонених французької армії. Французи, німці, поляки, італійці, іспанці, голландці, хорвати, багато хто був. І в Чернігові їм надавали медичну допомогу. Полонені деякий час – хто тиждень, хто кілька тижнів, залежно від різних обставин, – просто мешкали в місті. Деякі офіцери залишили і спомини про своє перебування в Чернігові, яким на той час було місто Чернігів, який вигляд там мали мешканці, яку їжу вживали, що носили, скільки було храмів, які там визначні споруди.
Через Чернігів пройшло до 16 тисяч саме полонених. Тобто це як хаб, так і перевалочний пункт. І навіть деякі, особливо солдати, працювали просто майстрами, оскільки була така потреба, скажімо так, бракувало кваліфікованих робітників. Офіцери, які зналися на медичній справі, працювали лікарями. Бо медицина в російській імперії була на низькому рівні, не вистачало медиків. Здебільшого вони лікували своїх побратимів, але надавали медичну допомогу ще й мешканцям Чернігова.
Зрозуміло, що військовий аспект розвивався і під час обох світових воєн.
Чи багато є матеріальних доказів, що вказують на зв’язки Чернігова з Європою?
Звісно, насамперед книжки, яких доволі багато в музейних фондах, бібліотеках. Українці мали потяг до вивчення мов, дуже швидко навчалися, показували в цьому сенсі добрі успіхи. І тому на Чернігівщину книжки купці завозили і за кордоном їх купували. Це література французькою, польською, англійською мовами, латиною. І отакі книжки різного призначення, передусім із метою саме пізнання світу, про історію, природу, природознавство.
А деякі торговці іноземні, які, до речі, деякою мірою були розвідниками на користь своїх країн, робили замальовки того ж самого Чернігова, особливо XVIII століття, XIX століття, який вигляд мало наше місто, основні споруди, храми тощо.
Активно, зокрема наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, українці купували за кордоном годинники, одяг, тканину, різні технічні засоби, зокрема верстати, автомобілі, двигуни різноманітні.
Багато європейців, переважно німців і французів, щоб заробити грошей, приїздили до Чернігова. Наприклад, француз Мойсей Шамбон, який викладав мову в Чернігівському реальному училищі.
Ці люди навчали дітей заможних чернігівців мов, виховували їх. Тож працювали вчителями, гувернерами. Заможні мешканці Чернігів могли собі це дозволити, особливо в XIX столітті та на початку ХХ. А ще заможні чернігівці в той час могли безперешкодно відпочивати в Європі. Також представники Чернігівщини здобували освіту в європейських університетах і робили кар’єру в Європі, особливо протягом XVIII – до початку ХХ ст.
Ірина Осташко
Фото надані Максимом Блакитним
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
