Узимку українське суспільство сколихнула історія про жорстокий розстріл сім’ї лосів у Ніжинському районі. Тоді вбили самця і вагітну самку, ще один лось був поранений. Подібна історія сталася і в Ічнянському районі. Там браконьєри цинічно застрелили двох сохатих. За даними фактами були відкриті провадження, справи навіть контролювала прокуратура, але з мертвої точки вони донині так і не зрушили.
Щоправда, завдяки суспільному розголосу і постійній увазі журналістів до цієї тематики, в державі навіть збиралися ввести 25-річний мораторій на відстріл лосів. Та не так усе сталося, як гадалося.
В області живе п’ята частина українських лосів
ЧЕline вже повідомляв, що українська влада пішла на поступки мисливцям і дозволила полювання на лося, санкціонувавши в цьому мисливському сезоні відстріл 160 особин. Зокрема на Чернігівщині дозволено добути 19 сохатих.
За словами начальника відділу мисливського господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Миколи Пирога, в нашій області налічується понад 1 170 лосів, що не так і мало. Це п’ята частина всіх лосів, які живуть на території України. Облюбували вони переважно північні райони нашого краю.
Якихось два роки тому цих благородних тварин рахували з гелікоптера, а нині наземним способом – взимку за слідами.
«У нашій області загальна площа мисливських угідь 78 тисяч гектар, щоправда, лось проживає не всюди, лише на 14 тисячах 700 гектарах. Оптимальна чисельність сохатих, яка має бути на цій території, становить 84 голови. А мінімальна чисельність, із якої дозволяється добування, – 34 голови», – сказав Микола Пиріг.
Чисельність популяції треба контролювати
На Поліссі багато лосів і вони мігрують. Чимало особин приходить із Брянщини. Лісники і мисливці пам’ятають, що не так давно їх узагалі було дуже багато.
Велика популяція завдає неабиякої шкоди лісовим насадженням. Приміром, тільки цьогоріч сохаті пошкодили 310 гектарів лісових насаджень, причому ступінь пошкодження становить від 30 до 70%. Найбільша площа потрав на території Ніжинського лісового господарства – 103,1 гектар. І це суттєва шкода, адже лосям і козулям смакують маленькі сосни. І якщо вони об’їдять верхівку, крона у дерева вже не сформується. А сохаті обгризають кору. Потім на відновлення насаджень потрібні неабиякі кошти.
Оскільки лосі великі тварини і їх багато, то й їжі їм потрібно чимало.
Звісно, лісники ставлять огорожі для захисту від парнокопитних, але це не завжди допомагає.
Фахівці також стверджують, що при забороні полювання на лося не буде економічних мотивів для його збереження, і сохаті як вид узагалі можуть зникнути.
Тобто користувачі мисливських угідь, яких на Чернігівщині 59, втратять зацікавленість у збереженні максимальної кількості особин, зокрема, в підгодовуванні їх особливо у зимовий період. Адже, щоб добути лося, все поголів’я треба ростити упродовж 6-7 років.
«Необґрунтована заборона впливає на стан популяції гірше ніж браконьєрство», – вважає Микола Пиріг.
На мисливський сезон 2017-2018 років на Чернігівщині Мінекології дозволило добути: 19 лосів, 34 оленів європейських, 10 оленів плямистих, 638 козуль, 26 бобрів і 5 лісових куниць.
До речі, нині полювання на лося – «задоволення» не для бідних. Адже, за словами лісників, вартість ліцензії на добування сохатого коливається в межах 15-30 тисяч гривень.
Чи можливо покарати браконьєрів?
Від зими сплило чимало часу, а браконьєри, які цинічно й жорстоко розстрілювали лосів у Ніжинському та Ічнянському районах, і досі не покарані, хоча правоохоронці добре знають, хто це робив. Чому так? Мабуть, варто переадресувати це питання до правоохоронних органів.
«Кримінальна відповідальність настає, коли браконьєр незаконно добуде три голови лося. Щоб збитки становили 200 тисяч гривень», – зауважив Микола Пиріг.
Не стрілками єдиними
Лісники стверджують, що лосі гинуть не лише від куль браконьєрів. Популяція скорчується через напади лісових хижаків – вовків. А ще чимало сохатих стають жертвами аварій – гинуть під колесами автівок на дорогах, особливо восени під час сезону міграції. Приміром упродовж останнього місяця таких випадків зафіксовано чотири: два – в Ріпкинському районі й по одному – в Коропському і Чернігівському.
Ірина Осташко
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
