Безперечно, Адама Киселя можна назвати одним із найвидатніших українських діячів Речі Посполитої. Сенатор, чернігівський каштелян, київський воєвода, він лишався насамперед дипломатом, що й зробило його постать суперечливою ще за життя.
Адам Кисіль походив зі старовинного волинського боярсько-шляхетсько-магнатського роду Киселів. Але життя його склалося так, що він мав безпосередній стосунок до Чернігівщини.
Із 1630-х років Адаму Киселю належало Носівське староство, яке польський король подарував йому за хоробрість у війні проти Московії. Після утворення Чернігівського воєводства отримав ленним правом містечка Кобищ та Козаргород у ньому. Від князів Соломирецьких набув маєток Гоща. На Чернігівщині володів також селом Киселівка (колишній Менський район), мав резиденцію у фортеці міста Мена. До речі, деякі чернігівські історики вважають, що він був засновником згаданого села Киселівка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позивний «Гончар» – відомий майстер із Чернігівщини боронить Україну (Фото)
«Для свого часу, першої половини XVII століття, він був визначним політичним і державним діячем Речі Посполитої. Тоді значна частина України зі своїм населенням – шляхтою, міщанством, козацтвом, селянством – входила до цієї держави.
Цікавими були політичні погляди Адама Киселя: він підтримував позицію, щоб козацтво було представлено в усіх владних інституціях і не притіснялося. Він наполягав, що на Україну треба зважати і враховувати її інтереси, особливо інтереси православної шляхти. Коли була Національна революція під проводом Богдана Хмельницького, Адам Кисіль кілька разів залучався до перемовин із козаками і Богданом Хмельницьким.
Цікавим також є факт, що він залишався православним, попри те, що задля побудови кар’єри в Речі Посполитій заохочувався перехід в уніатство чи католицизм», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук.
Далі – більше про те, що пов’язувало Адама Киселя з Чернігівщиною. Найвидатніша його заслуга пов’язана з релігійним життям.
«Є дані, що біля Сосниці він був засновником і фундатором Макошинського Миколаївського чоловічого монастиря. І ще одного монастиря також Макошинського, але Покровського монастиря, жіночого. Окрім того, в православній традиції меценатам властиво було давати гроші на інші монастирі й храми.
З історії відомо, що пізніше монастирі, засновані за сприяння та підтримки Адама Киселя, в кінці XVIII сторіччя були реформовані й зачинені», – розповів Максим Блакитний.
Є також цікавий факт, пов’язаний із могилою Адама Киселя, який помер у 1653 році та похований у Низкиничах у Свято-Успенській церкві. На надгробку Адама Киселя його вдова Анастасія наказала написати латиною:
«Перехожий! Зупинися, читай. Цей мармур говорить про славного потомка роду Светольда, славу і опору держави — Адама з Брусилова Киселя, що був каштеляном чернігівським, потім воєводою брацлавським і київським, мужа, що відзначився у боях твердістю та далекоглядністю… Плач про втрату цього знаменитого мужа, котрого оплакую разом із його достойними громадянами, хай буде пам’ятником тобі… 3 травня 1653 року. Смерть прийшла на 53-му році життя. Прощавай…».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
