Суспільство

Чи насправді Десна – перша мертва річка Європи: роз’яснення відомого чернігівського еколога

В авторитетному британському виданні The Guardian вийшла велика стаття, присвячена річці Десна. Більше того, нашу красуню річку тут називають першою мертвою річкою у Європі.

У статі йдеться, що лихо сталося через те, що водойма була отруєна. Адже 17 серпня було виявлено токсичну пляму, що йшла з російського прикордонного села тьоткіно. За даними Києва, хімічні відходи з цукрового заводу були скинуті в Сейм у величезних кількостях. До їхнього складу входили аміак, магній та інші отруйні нітрати. Через якийсь час усе це потрапило в Десну.

Природна екосистема Сейму та Десни зазнала краху. Риба, молюски та раки були задушені, оскільки рівень кисню впав майже до нуля. Тож мертву рибу доводилося збирати тоннами.

Ситуація, описана в статті The Guardian, страшна і приголомшлива, але чи справді Десна – мертва річка, як її називають?

У цій ситуації розбиралися разом із відомим чернігівським екологом Юрієм Карпенком. До речі, він розповів, що статтю в The Guardian читав, але схильний думати, що інформація в цій публікації більше носить емоційний характер, ніж абсолютно правдивий.

«У Десні частина риб дійсно загинула, як і втрачено частину раків та молюсків. Але категорично говорити, що річка мертва – не можна, бо частина риби жива і водна флора також жива. Просто треба постійно моніторити ситуацію. Тож нині говорити про катастрофізм у межах мертвої європейської річки – некоректно. Але говорити, що складна екологічна ситуація, складні наслідки, які ми ще будемо спостерігати – це реальність. І дійсно, наразі важко прогнозувати подальшу ситуацію. Бо кілька років для річки будуть дуже складні, і водопілля наступного року також. А мертва риба, яка на дні залишилася, буде руйнуватися і через це змінюватиметься хімічний склад води. Все це може спричинити складні наслідки. Але про рівень, який описали закордонні масмедіа, говорити зарано. Ми віримо, що природа зможе відтворитися. Але зрозуміло, що це станеться не сьогодні», – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Юрій Карпенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Їстівних грибів практично немає, але ліс – прекрасний: золота осінь на Чернігівщині (Фото)

За його словами, різні фахівці дають різні прогнози щодо того, скільки часу знадобиться на відновлення річки. Наприклад, столичні гідроекологи та гідробіологи кажуть про три-п’ять років. Однак насправді розглядається і більш довгострокова перспектива – до десяти років. І це за умови, якщо не буде додаткових втручань у цю екосистему.

«Десна – проточна річка, не зарегульована, по-друге, вона мандрує, по-третє, вона має широку заплаву і живлення інших річок із річки Убіть, річки Снов та дрібних річок, які впадають у Десну і приносять свіжу, чисту воду. І біля берега Десни є джерела, є підземні джерела, є зимувальні ями, які також глибокі й містять великі обліки води, відповідно. Тому я нічого катастрофічного в нинішній ситуації не вбачаю», – сказав Юрій Карпенко.

На думку еколога, перша хвиля екологічної біди, яка прийшла до нас із сусідньої держави, вже минула: на водній поверхні не плаває мертва риба, начебто очистилася вода та розвіявся запах. І вже відбуваються обрахунки економічних, фінансових і матеріальних збитків й емоційного сплеску.

Натомість другою хвилею стане відновлення річки.

«Рибалки кажуть, що риба в Десні йде і вона не йде до берега. Тобто наявний достатній гідрохімічний режим, що дає можливість рибі жити на глибині. Зниження температури також є фактором стабілізації. Дощі, які пройшли, також забезпечують притік свіжої води, це додаткова аерація площі поверхні води. Прогнозувати можна різні факти. Питання – щоб цей прогноз був або реалістичним, або прагматичним. Хотілося б, щоб він був більш реалістичним із погляду того, що річка відновиться, а більш прагматичним – із погляду, що хоч і поступово, але ми не будемо мати таких наслідків катастрофічних», – пояснив еколог.

І щодо риби. За словами рибалок, у Десні нині трапляються різні види риб.

«Щуки, соми і вся риба, яка до катастрофи водилася в Десні, зустрічається. Від мору риби першою постраждала так звана біла риба. Тобто краснопірки поверхневі й уклія. А хижі риби взагалі більш стійкіші. Хоча і багато їх загинуло, але все-таки види збереглися», – наголосив Юрій Карпенко.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко

Ще статті по темі

Back to top button