Розумне поводження з відходами, роздільне сортування сміття — актуальні теми для України загалом, а не лише для окремих регіонів. Вони й були у центрі уваги засідання «круглого столу» на тему «Чисте завтра» для України. Хто відповідальний?», який організував для екоактивістів і журналістів «Український кризовий медіацентр» у столиці.
Сортування чи захоронення?
Щодо законодавства про поводження з відходами наша держава не пасе задніх. За словами експертки Офісу підтримки та впровадження реформ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Наталії Зайцевої, в Україні схвалено Національну стратегію управління відходами до 2030 року, рамковий закон на її реалізацію теж розроблено — його подадуть до парламенту найближчим часом. Але, якби не одне але… Усю тарифну політику, всю політику управління відходами передано на місця. Тож тільки місцеві ради вирішують, що робити зі сміттям і скільки за це платити. «Усі козирі, всі важелі — в їхніх руках», — констатує Наталія Зайцева.
У містах і громадах України поступово впроваджують практику роздільного сортування сміття, де як окремі фракції найчастіше розділяють пластик, папір та скло. За статистикою, кількість населених пунктів, де відходи збирають роздільно, зросла із 398-ми у 2015 році, до 1181-го в 2018-му. Прогрес є, але невеликим громадам роздільно сортувати сміття економічно складно через порівняно невеликі обсяги відходів, що значно здорожчує процес їхньої утилізації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові збудовано 8 майданчиків з підземними контейнерами для сміття
Занадто дороге і будівництво сучасного полігону, тож більшість міст ще використовує старі сміттєзвалища, що на сьогодні надто перевантажені, відтак створюють додаткове екологічне напруження довкола населених пунктів. Постає питання: як вчинити правильно — закрити чи покращити їхній стан, зробити безпечнішими й надалі експлуатувати? Про будівництво сучасних сміттєпереробних заводів наразі не йдеться, оскільки для цього потрібні мільйонні інвестиції, які, на жаль, поки що не доступні.
Історії успіху
Поки одні громади думають, що робити їм із сміттям, інші діють. На всеукраїнському рівні можна назвати кілька історій успіху. Як розповів голова Української пакувально-екологічної коаліції «УкрПЕК» Володимир Слабий, яскравим прикладом розумного поводження зі сміттям може бути місто Вишгород Київської області, де проживають близько 35 тис. громадян. Там із 2017 року впроваджують пілотний проект щодо роздільного збирання сміття, який фінансує бізнес (ці підприємства отримують кошти за утилізацію пластику та інших відходів). У місті встановлено 240 спеціальних контейнерів, проведено широкомасштабну інформаційну кампанію, причому особливу увагу було приділено дитсадкам і школам, адже якщо діти навчаться правильно поводитися зі сміттям, то дорослі муситимуть це робити. Водночас Володимир Слабий наголошує, що потрібно не тільки контейнери встановлювати, а й налагоджувати роботу сортувальних станцій (там сміття можуть пресувати, тимчасово зберігати), необхідно придбати спеціальний транспорт. «Це замкнений комплекс, що має працювати, як одне ціле: контейнер — спеціальний автомобіль — сортувальна станція — сировина — переробні підприємства. Якщо одна ланка не працює, то увесь комплекс пробуксовує», — наголошує фахівець.
У невеликих громадах питання сортування сміття має свою специфіку, але намагання розв’язати цю проблему теж є. У Печеніжинській громаді Івано-Франківської області послугу поводження з твердими побутовими відходами визначили однією з пріоритетних. За сприяння програми USAID DOBRE закупили 1362 індивідуальних контейнерів для громадян, що дало змогу укласти відповідну кількість договорів. Це запобігає створенню несанкціонованих сміттєзвалищ. У громаді розвивають і послугу сортування сміття, для цього розмістили кілька сортувальних майданчиків. Нинішнього року вже реалізували понад 80 тонн скла, понад 1,5 тонни пресованої ПЕТ-пляшки.
На думку голови громади Ігоря Довірака, перша проблема у цій сфері діяльності — недосконалі тарифи. «Я вважаю, що на законодавчому рівні потрібно запровадити місцевий щомісячний сміттєвий податок: для тих, хто сортує сміття, місцева рада ухвалює меншу ціну, хто не сортує — більшу. Якщо це зробити, за три роки ми забудемо про проблему сміття. Адже зараз сортування твердих побутових відходів в Україні повноцінно не працює, тому що ринку вторинної сировини майже немає», — говорить він. Друга проблема — брак полігонів, що відповідали б усім стандартам. Цю проблему не можуть вирішити, тому що виконавча гілка влади покладає відведення ділянок для твердих побутових відходів на органи місцевого самоврядування. А жодна громада не дає дозвіл на створення з усіма нормами цього полігону і ніколи не дасть, адже потрібні зміни до Земельного кодексу.
Баштанська ОТГ Миколаївської області, щоб налагодити систему поводження з твердими побутовими відходами та запровадити роздільне збирання сміття, втілює проект «Впровадження інноваційної моделі поводження з твердими побутовими відходами». Коштом Державного фонду регіонального розвитку та міського бюджету купили два сміттєвози і 156 контейнерів, 56 з яких — для роздільного збирання сміття. Почали встановлювати їх біля дошкільних і загальноосвітніх закладів, амбулаторій, бюджетних установ, ОСББ. Ще один сміттєвоз купили коштом громади, а за допомогою субвенції придбали бульдозер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Куликівській ОТГ придбали контейнери для сортування сміття
«Ми маємо своє сміттєзвалище, яке обслуговує КП «Добробут». Щоб воно відповідало сучасним санітарним і екологічним вимогам, виготовили проектно-кошторисну документацію реконструкції, що наразі проходить державну експертизу. Також на погодженні перебуває санітарно-технічний паспорт полігону твердих побутових відходів, відповідно до якого ми плануємо збудувати полігон», — повідомив голова ОТГ Іван Рубський.
Чернігівці не хочуть чи не можуть сортувати сміття?
Для Чернігова та області питання роздільного сортування сміття залишається відкритим. Насамперед — через брак політичної волі. Приміром, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко неодноразово наголошував, що чернігівці не будуть сортувати сміття (хоча питання спірне, оскільки місцева влада і не пробувала мотивувати жителів міста робити це). А між тим, за результатами соціологічного дослідження, проведеного торік студентами університету «Чернігівський колегіум» на замовлення Чернігівської ОДА, нині 40% жителів міста вважають, що сортують сміття. Також соціологи з’ясували, що заважає містянам сортувати сміття. Майже 40% респондентів повідомили про те, щ немає відповідних умов, насамперед баків для відходів. Для близько 7% проблемно придбати необхідні відра і пакети. Понад 6% містян не вистачає на це часу. Стільки само — не мають удома місця для зберіганнясміття. Більше 8% опитаних осіб вказали інші причини.
Водночас, за даними департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ОДА, на Чернігівщині система роздільного збирання твердих побутових відходів з розсортуванням для подальшої переробки корисних компонентів впроваджено у майже 20 районах і містах обласного значення (Ніжин і Прилуки). Там сортують полімери, скло й папір. Не вирішеним на сьогодні є питання про знешкодження зібраних батарейок, що містять небезпечні складові. У Чернігові їх зібрали понад 300 тис. штук, а знешкодити немає можливості.
За інформацією виконавчого директора регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад Ірини Грозенко, у багатьох громадах почали з елементарних питань поводження з відходами, адже у селах роками не було централізованого збору сміття, «і кожен вивозив сміття куди-небудь — у лісосмугу, канаву тощо», масово створюючи несанкціоновані сміттєзвалища. «Тому в громадах починають з елементарного встановлення контейнерів для збору сміття і централізованого його вивезення, облаштування полігонів. Звіснно, потрібно рухатися до роздільного збору сміття, якщо прагнемо бути цивілізованою країною», — наостанок зазначила вона.
Тож чи будуть завтра Україна загалом і Чернігівщина зокрема чистими, залежить від нас уже сьогодні.
Ірина Синельник
