Діти – наше майбутнє, і ми робимо все задля їхнього розвитку: історія благодійного фонду «Hope Charity»

Понад 15 років активної діяльності для допомоги українським дітям. Благодійний фонд «Hope Charity» з початком повномасштабного вторгнення надав понад 1200 комп’ютерів та інших комплектуючих для закладів освіти, дитячих будинків і патронатних родин нашої країни. Головне завдання – зробити якісну техніку доступною для тих, хто цього потребує. Наприклад, днями кілька комп’ютерів надали навчальним закладам у Деснянській та Остерській громаді, що на Чернігівщині. Адже наразі вони мали потребу в них, аби організувати якісне дистанційне навчання. 

Ми поспілкувалися з директором фонду Олексієм Скоробогатовим, щоб дізнатися, який шлях пройшла їхня команда, аби мати змогу втілювати важливі освітні проєкти на території всієї України.

– Наш благодійний фонд був створений, щоб допомагати дітям, які перебувають у дитячих будинках. Ми співпрацювали з багатьма закладами по всій Україні: Миколаївська, Херсонська, Одеська, Донецька, Луганська, Київська, Чернігівська області. Серед наших основних завдань – максимальна підтримка таких дітлахів, найбільше ми працювали над тим, аби вони мали змогу їздити на оздоровлення за кордон і загалом мати все, чого потребують, – починає розповідати Олексій.

Та з початком повномасштабного вторгнення потреби українців змінилися, тож керівництво фонду ухвалило рішення, що відтепер їхня робота буде спрямована насамперед на забезпечення дітей можливістю жити в безпеці. Пізніше вирішили розпочати потужну кампанію з технічного забезпечення маленьких українців, аби вони мали змогу вільно навчатися.

– Із початком повномасштабного вторгнення до нас почали звертатися директори закладів, із якими ми співпрацювали до 2023 року, вони просили, аби ми допомогли вивезти дітей із територій, що опинились під ворожим ударом. Ми проводили евакуацію малечі до «мирних» локацій в Україні та за її межами. Надалі, коли діти вже перебували в безпеці, ми продовжували дбати про них, надаючи необхідну допомогу. Якось ми з командою звернули увагу на проблему: евакуйовані діти не мали змоги навчатися онлайн. Варто пам’ятати, що ми опікувались дітворою з дитячих будинків, тож стає зрозумілим, що ми маємо на увазі – у більшості з них навіть телефона не було, не кажучи вже про якусь потужнішу техніку. Тоді ми ухвалили рішення про зміну основних пріоритетів роботи нашого фонду та почали активну роботу над пошуком партнерів, які зрозуміють ситуацію і зможуть надати необхідне обладнання, – пояснює Олексій Скоробогатов.

Спершу благодійний фонд закуповував техніку та комплектуючі за власний кошт: телевізори, комп’ютери, навушники, додатковий інтернет. Все можливе, аби евакуйовані діти мали хоча б мінімальну можливість не втрачати контакт з українськими освітніми закладами та продовжували навчання.

– За короткий проміжок часу нам вдалося знайти партнерів, які підтримали нашу ініціативу та виявили бажання допомагати нам, ставши донорами техніки. «EPAM Ukraine» – найбільша ІТ-компанія України, в них є офіси в різних країнах світу, саме вони ухвалили рішення долучитися до нашої ідеї та забезпечити українську малечу якісною технікою. Це величезна компанія, яка періодично оновлює свою технічну базу, адже їм для роботи потрібна найновіша та найпотужніша техніка. А та, що для них застаріла, передається нам, в подальшому ми забезпечуємо нею заклади, з якими співпрацюємо, – розповідає Олексій Скоробогатов.

На сьогодні команда БФ «Hope Charity» передала понад 1200 комп’ютерів у межах України та всього світу. Потужною технікою наразі забезпечують не лише вихованців дитячих будинків – сфера надання допомоги розширилася, відколи вдалося знайти донора техніки.

– Спершу ми працювали лише з дитячими будинками, та в подальшому ухвалили рішення про співпрацю з загальноосвітніми школами, ПТУ, а також із дитячими будинками сімейного типу, патронатними родинами. Основним аспектом для того, аби ми розширити допомогу, стало усвідомлення того, що це – надважливий вклад у майбутнє дітей. Дітей, які розбудовуватимуть нашу Україну. Наш час потребує чітких і глибинних знань у сфері технологій, а коли ти приходиш на урок інформатики і вчиш лише теорію з підручників, бо техніка в комп’ютерному класі школи не тягне програмових додатків, то про які глибинні знання йдеться, якщо в кабінетах обладнання 2005 року? – наголошує директор благодійного фонду «Hope Charity».

Наразі основна робота фонду сфокусована на технічному забезпеченні закладів і дітей із деокупованих територій нашої країни. Через повномасштабне вторгнення, а в подальшому відступ росіян із цих територій, місцеве населення та освітні заклади потребують термінової технічної допомоги, аби якнайшвидше мати змогу розпочати навчальний процес.

– Можна сказати, що ми працюємо з нуля. В класах або багато пошкоджено, або нічого нема, адже росіяни, коли відходили, забирали з собою техніку. Вони навіть повитягали кабелі зі стін і повикручували розетки. Намагаємося працювати максимально швидко та продуктивно, адже без комп‘ютерних класів навчання фактично неможливе,  – зазначає пан Олексій.

У співпраці БФ «Hope Charity» та «EPAM Ukraine» створено чимало цікавих безкоштовних курсів, проєктів та олімпіад для дітей, головна мета яких – дати малечі змогу вивчати нове цікаво та з користю. А як приємний бонус – можливість виграти приз у вигляді комп’ютера або ж комплектуючих до нього. Також команді фонду завдяки взаємодії з посольством України в Казахстані вдалося отримати змогу надавати українцям, які цього потребують, гуманітарні вантажі.

Та наразі вся увага команди БФ «Hope Charity» сфокусована на технічному забезпеченні потреб дітей і закладів з різних областей України.

– На сьогодні ми чітко визначилися з основним напрямом нашої роботи та робимо все можливе, аби розвиватися, ставати кращими та потужнішими. Своєю роботою ми намагаємось насамперед надихнути дітей розвиватись у цій сфері, вивчати щось нове. Наше завдання – зробити максимально все від нас залежне, щоб українські діти мали змогу поглиблювати свої знання в надважливій життєвій сфері та якісно навчатися, аби в майбутньому розбудовувати Незалежну Україну, – запевняє Олексій Скоробогатов.

Спілкувалась: Таліна Тарасенко