Суспільство

Голови громад і жителі Чернігівщини – про знесення монументу «дружби народів»

Чернігівська обласна військова адміністрація докладає зусиль, аби від монументу «Три сестри», що в Сеньківці, залишилися хіба що спогади. Нині готують документи, щоб монумент на честь дружби білоруського, російського та українського народів зняти з обліку як пам’ятку місцевого значення.

Підготовлені документи будуть подані Міністерству культури та інформаційної політики України для подальшого зняття монументу з обліку. Після цього споруду можна буде демонтувати.

Між тим, ця справа не така проста і не так швидко процес відбуватиметься, як цього хотілося б багатьом. Зокрема, голова Городнянської громади Андрій Богдан вважає, що про намір знесення монументу нині можна заявити, але зробити буде значно складніше. Щоправда, Андрій Богдан, як кажуть, обома руками за демонтаж споруди.

280543184_535841221425376_608756333364553691_n

«Уже в нас дружби не буде. Яка може бути дружба, якщо на нас ідуть із танками та ракетами? Це не дружба. Ми ж на них не нападали. Тож я вважаю, що такий монумент не потрібен. Але ж він перебуває в державному реєстрі. Отже, це не питання Городнянської громади, а державне. Окрім того, він стоїть на нейтральній території. Тож у росії чи білорусі він теж може перебувати на балансі.  Востаннє його ремонтували білоруси. Оскільки і в нашій країні він на балансі, то й ми свого часу витрачали на нього кошти. І росіяни витрачали. Бо кожен зі свого боку приводив до ладу цей монумент і довколишню територію.

Сьогодні я не бачу, як його практично можна його знести. Але вирішенням цього питання треба займатися. Бо знести монумент – це правильне рішення. Моя думка, що на сьогодні, у нинішній час він не потрібен.

Історія багато разів нам показує, що у відносинах із росією у нас куца пам’ять. Війни постійно були», – у коментарі для ЧЕline зазначив Андрій Богдан.

Голова Городнянської громади також припустив, що, можливо, вирішенням проблеми буде перейменування монумента.

«Щоб не «Дружби народів» був. Але ж у людській свідомості він залишиться саме як монумент «Дружби народів».

Мені сподобалося в Києві рішення щодо арки: переобладнати, зробити щось інше. Але якби цей монумент був суто на нашій території, то щось би можна було переобладнати. Але в цій ситуації не так усе просто з тим монументом», – зауважив Андрій Богдан.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівські історики написали книжку про мілітарну історію Чернігова (Відео)

 280638989_674535133631046_1909715991445352216_n

Олександр Медведьов, голова іншої прикордонної громади Чернігівщини – Сновської, – теж схвалює ініціативу Чернігівської обласної військової адміністрації.

«Думаю, що цей монумент треба зносити. Бо якщо теоретично припустити, що через кілька поколінь відносини налагодяться, то тоді ж можна новий монумент збудувати», – сказав Олександр Медведьов.

Захисників монументу не знайшлося і серед жителів Чернігівщини, з якими вдалося поспілкуватися.

281051441_1756822031319738_5643405154757600307_n

Чернігівський мандрівник Олександр Волощук висловився за знесення «Трьох сестер».

«Я – підтримую. Зараз цей монумент просто не сприймається», – пояснив він.

260296429_1338195119979635_8497171469120984205_n

Аналогічної думки дотримується й працівник медичної сфери Вадим Балінський.

«Знести цю споруду нахр*н! Це фікція, яка тепер тільки дратує… Досить, додружилися», – переконаний чоловік.

273831695_386161993318174_8547681600432055424_n

«Ще у далекому 2008 році я відкривала святковий концерт до Дня захисту дітей біля меморіалу  «Дружби народів» спільно з дітьми з росії та білорусі. Тоді лунали гасла «Друзі, друзья, сябры», але зараз це все втратило будь-який сенс. І зараз ті дітлахи, з якими ми святкували, вчиняють і підтримують війну на нашій землі. Позбутися всіх зв’язків із цими людьми – це наразі єдине правильне рішення. Сьогодні меморіал у Сеньківці не має жодної цінності, та й навряд чи мав тоді. Бо друг ніколи не піде на тебе війною», – така позиція чернігівки Юлії Ігнатенко.

271763984_3021112424818200_2729385054230443811_n

Що монумент давно пора зносити, переконаний історик Михайло Жирохов.

«Для мене як людини, яка на власні очі бачила війну на Донбасі влітку 2014 року, було очевидно, що росіяни давно не сприймають нас не тільки як братів, але взагалі як націю, яка має право на існування. Шкода, що багатьом знадобилася велика війна для розуміння цього факту», – вважає історик.

 

Ще статті по темі

Back to top button