Гора токсичних відходів і глобальне потепління: яким буде завтра, залежить від нас сьогодні

Про глобальне потепління, танення арктичних льодовиків й інші кліматичні перспективи чутно вже багато років. Та тривалий час їх сприймали як якісь віртуальні речі, що стануться дуже нескоро і жодним чином наразі на нас не вплинуть.

А тим часом вже неможливо ігнорувати шалену швидкість, із якою з року в рік змінюється ситуація за вікном. Яскраві й найсвіжіші приклади – рекордне обміління головної сіверської водної артерії річки Десни, безсніжна зима, зникнення води в колодязях у багатьох селах Чернігівщини та холоднеча напередодні літа. Перелік, звісно, можна продовжувати.

Хтось заперечить, що холодні весни та теплі зими були й раніше. Звісно, що так, але нині прогнози екологів, що суттєву частину року на Чернігівщині пануватиме так зване міжсезоння, вже не здаються якимись фантастичними.

Причини зміни клімату фахівці вбачають в багатьох причинах, зокрема в наслідках людської діяльності та циклічності розвитку самої планети.

Звісно, на життєдіяльність планети наш вплив опосередкований, натомість наше ставлення до природи й довкілля можна і треба коригувати. Йдеться зараз не про якісь глобальні речі, що стосуються виробничих потужностей або інших дуже серйозних питань, хоча й у них треба наводити лад, а про те, що до снаги зробити кожному з нас задля нашого ж комфортнішого життя.

Наприклад, досить часто, прийшовши відпочити на озеро, на пляж чи в ліс, помічаємо купи сміття довкола, тож і настрій псується. Імовірно, недобросовісні відпочивальники, залишаючи непотріб на природі, керувалися крилатою фразою «після нас хоч потоп».

Є й такі ділки, що цілеспрямовано вивозять купи хламу в лісосмуги чи на узбіччя доріг.

Проте проблема криється не лише в естетичній площині, що захаращена територія – це негарно. Передусім це – шкідливо. Бо здебільшого після пікніків сміттям стає пластиковий посуд та упаковка з-під продуктів. Аби все це розклалося, потрібен не один десяток років.

Небезпека криється й у тому, що дикі тварини та птахи можуть випадково з’їсти те, що вб’є їх зсередини. У Мережі легко знайти фото виснаженого вовка, який засунув голову у пластикову пляшку і через це не міг нічого їсти, або птахів, шлунок яких сповнений пластикових дрібничок. Смітники приваблюють тварин і знищують їх.

Сміттєзвалища є джерелом таких парникових газів, як метан, що утворюються через природні процеси розкладання органічних відходів. Ідеальна доля органічних відходів – перетворення на компост для збагачення ґрунту, друга опція – перетворення на енергію шляхом утворення біогазу. Але в лісах вони просто стають джерелом забруднюючих газів і нестерпного смороду.

У звичайному смітті, яке ми щодня викидаємо у бак, також можна легко виявити такі токсичні речовини, як солі заліза, свинцю, цинку, ртуть і пестициди та барвники. Із першим дощем вони потрапляють у ґрунт і воду, що зрештою повертається з лісу – до людини, до наших кухонь та ванних кімнат.

То, можливо, кожному з нас варто стати трішки свідомішими і розумно робити свої покупки або, відпочиваючи на природі, не залишати купу непотребу під ногами. Бо цілком може статися, що через якийсь час наші нащадки не знатимуть, що таке первозданна природа й довколишня чистота. А все через наші несвідомість і невігластство.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv