Історик Олег Соломаха багато років професійно займався історичною реконструкцію та організовував показові лицарські змагання, середньовічні турніри тощо. Проте, з початком воєнних дій на Донбасі він був змушений кардинально змінити своє життя.
«Хотілося вивчати військову справу, а не папери в кабінеті»
Початок війни на Сході України Олег зустрів на рідній Львівщині. Не маючи досвіду проходження військової служби він намагався все ж таки потрапити до війська і згодом, у травні 2014 року, пішов добровольцем під час другої хвилі мобілізації у львівський батальйон територіальної оборони «Воля». Там він на початках обіймав посаду діловода штабу, що його сильно обурювало, адже вважав, що його місце на фронті зі своїми товаришами.
— Я написав багато рапортів щодо переведення на іншу посаду, хотілося вивчати військову справу, а не папери в кабінеті. Пізніше це дало позитивний результат і мене призначили на посаду — номер обслуги АГС. Там, у складі свого підрозділу вже безпосередньо виконував бойові завдання поблизу Кримського. Водночас при будь-якій нагоді я намагався потрапити на полігон аби практично навчатися, — зазначив Олег Соломаха.
Багато жахіть війни армієць побачив на Сході України, деякі згадує з великим сумом.
— Ми знаходилися у базовому таборі поблизу селища Побєда, що на Луганщині. Протягом декількох днів ворог нас обстріляв «Смерчами». Це було майже водночас з подіями в Іловайську. Перші два обстріли були неприцільними і нас дуже вчасно евакуювали, але декілька загиблих все ж таки було. Після масованих атак окупантів практично все було знищено там, але хрест на капличці так і залишився недоторканим, навіть жоден уламок в нього не влучив. І наразі він зберігається як реліквія в храмі Петра і Павла, що у Львові. В цьому хресті мабуть є якась божа сила, — пригадав воїн.
Історична реконструкції та середньовічні бої
Після звільнення в 2015 році Олег певний час шукав роботу та пізніше влаштувався вчителем предмету «Захист України» в одну з сільських шкіл. Водночас він продовжив займатися історичною реконструкцією та заснував лицарський клуб «Баннерет» головою якого він і є наразі. З історії відомо, що лицар-баннерет – це лицар феодальної епохи, який вів у бій загін важко озброєних кінних воїнів під особистим прапором із зображенням його власних геральдичних символів.
— Близько 15 років я цим займаюся. Це вже стало моєю місією – популяризувати наше галицьке лицарство 14-15 століття. Це є один з найбільш популярних періодів після Київської Русі. В інші часи про цей період мало що знали. Загалом історична реконструкція передбачає відтворення костюмів, обладунків, озброєння, традицій, ідеалів лицарства та інших елементів, тобто наше головне завдання – максимально відтворити історію цієї доби. У нас є практично все – від справжніх обладунків для реконструкції боїв до м’яких, які використовуємо на тренуваннях. Поряд з історичною реконструкцією ми приймаємо участь і в середньовічних боях. В Україні середньовічний бій є національним неолімпійським видом спорту з 2016 року. На мою думку, в першу чергу це потрібно молодому поколінню, — розповів вищезгаданий історик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волонтерство – її життя
Олег Соломаха бере участь у різноманітних середньовічних турнірах, а також сам їх проводить. Поряд із всеукраїнськими змаганнями військовий бере активну участь і в міжнародних, зокрема у Білорусі, Швеції, Польщі, Словаччині, Угорщині, Австрії тощо. Як зазначає воїн, у змаганнях такого масштабу в Україні беруть участь навіть діти з 6 до 18 років.
— У себе в Нежухівській школі, де я викладав предмет «Захист України» та одночасно був вчителем історії, постійно проводив такі турніри серед дітей. Кожна дівчина одягала вбрання іноземної принцеси або королеви, а хлопці за середньовічними традиціями повинні були змагатися за їхні симпатію та посмішку. Переможець при цьому отримував звання – кращий лицар школи та обирав королеву краси і кохання. Всіх учасників ми заохочуємо призами та грамотами. Витривалість, мужність, впевненість і силу здобувають діти у таких двобоях. Карантинні заходи вносять свої корективи і такі турніри, на жаль, зараз припинені, — повідомив військовий.
Поряд з середньовічними боями, Олег Соломаха змагається також у кінних лицарських турнірах, що проводяться в Україні.
Участь у зйомках історичної кінострічки
Знання та досвід, здобуті роками знадобилися Олегу, коли його покликали зніматися в історичній кінострічці «Стрий. Легенда», яку цьогоріч вже презентували у кінотеатрах. Сюжет фільму обертається навколо долі сина саксонського лицаря, який втратив батька і матір, титул і багатство, але не втратив честь і гідність. Там він грав одну з головних ролей – лицаря Конрада.
— Вже пізніше псевдонім «Конрад» я залишив для виступів на турнірах і використання в армійському середовищі, до цього я був «Пан Збишко», — підкреслив армієць.
Поряд з основним захопленням воїн також активно займається і страйкболом — командною грою, у якій «бій» ведеться 6 міліметровими кульками з точних копій бойової зброї та одночасно вдосконалює свої професійні знання, зокрема нещодавно він брав участь у спецпроєкті «Коучинг для ветеранів», який був організований за підтримки Фонду Східна Європа.
Під час турнірних змагань Олег згадує деякі випадки, коли без витривалості можливо б і не вдалося закінчити розпочату справу.
— Перший раз, коли я був за кордоном, в Польщі – це була історична реконструкція з нагоди 600-річчя Грюнвальдської битви. Глядачів було тільки майже 200 тисяч і близько 2 тисяч лицарів зі всієї Європи. Тоді була досить спекотна погода – 42 градуси, а ми ще і в обладунках. Там був показовий бій, але тримати 30 кілограмів на собі в той день було досить важко. Без певної підготовки зробити цього можливо б не вдалося, — пригадав Олег Соломаха.
Усе середньовічне вбрання та зброя, що використовуються під час реконструкцій та лицарських боїв є унікальними. Хоча б справжній шолом ландскнехта чи алебарду наразі не можна купити ні в магазині, ні на базарі. Свої обладунки Олег вважає досить пристойними, проте польські мечі, на його думку, є кращими за якістю. Він придбав собі у Польщі три таких різноманітних клинки. вони не гострі, заокруглені, адже колячі удари взагалі на турнірах заборонені.
Наразі Олег Соломаха підписав контракт і проходить військову службу у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, що на Івано-Франківщині, адже вважає, що потрібно і надалі захищати свою батьківщину. Згодом він повернеться до улюбленої справи, але допоки для себе твердо вирішив, що буде стримувати зі своїми побратимами ворога на східних кордонах.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ігор Березинський, спеціальний кореспондент Інформагентства МО України АрміяInform
