На центральному ринку в Ніжині 67-річний Анатолій Численко торгує запчастинами до автомобілів і іншими деталями. Його кіоск розташований в так званих «залізних» рядах. Анатолій Леонідович приходить сюди майже щодня о 8-ій ранку. А рівно через півгодини з’являється Люся — темно-сиза голубка, яку він врятував від загибелі. Сідає на своєму звичному місці — в ящик на дерев’яній підставці (там Леонідович зберігає частину свого товару). О дванадцятій годині Люся відлітає, а її рятівник збирає товар і відправляється додому.
«Я побачив її на ринку рік назад. Голубка була в жалюгідному стані. Не могла літати, ледь пересувалася між торговими наметами. Її лапки заплуталися в капронових нитках. Птах, напевно, потрапила в пастку, але змогла дивом вибратися. Я зловив її, обрізав нитки на лапках, а потім простягнув долоню з насінням. Трохи подзьобати, вона полетіла і зникла з поля зору. А на наступний день повернулася. З тих пір ми і дружимо. Через те що лапи перетиснуло капроном, вони загноїлися. Мені довелося довго лікувати Люсю, але ускладнення все ж залишилися. Тому голубці важко ходити».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замерзлий знайда: чернігівські лікарі допомогли повернути додому екзотичного птаха (Відео)
Продавці на ринку підтверджують: Люся ні на крок не відходить від свого рятівника. Сидить біля нього і воркує. За 4 «робочих» години птах з’їдає пакетик насіння (його Анатолій Леонідович щоранку купує спеціально для своєї улюблениці). Люся звикла до людей. Сміливо йде в руки і не боїться фотокамер. Особливо прихильною є до дітей.
«Ми з ровесниками в дитинстві ловили снігурів і щигликів (їх на моїй малій батьківщині — в Шуляках Козелецкого району — було багато). Потім садили птахів в просторі клітини і залишали в приміщенні. Коли ті звикали до домашніх умов — випускали. Птахи вільно літали по кімнатах і співали, — розповідає Анатолій Леонідович. — Вони потребують нашої любові. А ми часто не розуміємо цього і використовуємо їх для своїх практичних потреб. Якось один мій знайомий розповідав, що він ловить голубів і пускає їх на м’ясо. Для цього тихенько прокрадається на горище, включає ліхтар і направляє його на птахів. Яскраве світло засліплює їх, вони втрачають рівновагу і падають на підлогу — прямо йому в руки».
Зараз вдома у Анатолія Леонідовича немає пернатих. Він розводить такс. Каже, собаки цієї породи слухняні і розумні. Але найкраща з них, мабуть, його Кора. Як тільки господар вмикає телевізор — такса тут як тут, не пропускає жодного футбольного матчу.
за матеріалами газети «Гарт» №11 від 11 березня 2021 р.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
