Із лісів Чернігівщини може зовсім зникнути сосна

До ЧЕline звернувся громадський активіст Сергій Гривко. Щоправда, не для того, аби на когось поскаржитися, радше привернути увагу до нагальної суспільної проблеми – масового знищення сосен малесенькими шкідниками-короїдами. Активіст переконаний: якщо на цю пошесть закрити очі, прийдешні покоління чернігівців милуватимуться зелененькими сосенками хіба що на малюнках.

Сергій Гривко замислився над цією проблемою, щойно сам із нею зіткнувся. Він розповів, що 8 січня цього року в парку «Дубки», що біля мікрорайону Подусівка в Чернігові, відбулась масова вирубка дерев – аж 144 сосен. Щойно це сталося, активіст почав бити на сполох: стукав у всі владні та силові кабінети, аби дізнатися, хто і навіщо це зробив. Бо жодної офіційної інформації, що вирубка відбудеться, не було. Через деякий час з’ясував, начебто все відбулось законно, щоправда, нумераційної відомості, в якій описуються дерева, що підлягають вирубці, ніхто не надав.

До того ж, виникло суттєве «але»: обрізки, які залишилися після вирубки, аж кишать короїдами – маленькими підступними комахами, які не дають соснам жодного шансу на виживання.

Сергій Гривко взявся з’ясовувати, що роблять відповідні служби для боротьби з цією комахою. Тож знову пішов намотувати пекельні кола та стукати в усі двері.

«В одній із відповідей, яку отримав, йшлося, що всихання дерев через вплив короїда було виявлено ще влітку. Та чомусь упродовж чотирьох місяців не вживали жодних заходів, аби вберегти здорові дерева. Навіть після вирубки ніхто не квапився прибирати залишки дерев, де плодились комахи. Про якісь превентивні заходи чи профілактику взагалі не йшлося. Знаю, що за кордоном, у тій же Білорусі, до цієї проблеми ставляться надзвичайно серйозно. Проводять санітарні вирубки, розставляють спеціальні пастки, обробляють дерева», – розповів активіст.

Зрештою крига скресла: лісники запросили Сергія на зустріч, де й пообіцяли, що ситуацію контролюватимуть, а щойно потеплішає – приберуть у місці вирубки всю непридатну деревину. Більше того, повідомили, що розвісять шпаківні для принадження дятлів, аби ті знищували короїдів природним способом.

«Імовірно, лісівники допустили певне недбальство в цьому питанні, але йдуть назустріч і прагнуть його вирішити. Тож хочеться, щоб у суспільстві їх не цькували, а, навпаки, підштовхували до правильних дій. Треба, щоб громадськість не була байдужою до таких випадків і допомагала лісникам проводити спільну роботу із захисту лісів», – зазначив Гривко.

Натомість бувалі лісники кажуть, що короїд у лісах Полісся став справжнісінькою пошестю. На офіційному сайті Державного агентства лісових ресурсів України є кричущі публікації, що верхівковий короїд знищує ліси на Чернігівщині. А площа уражених основних насаджень у нашій області сягнула 10 тисяч гектарів. Наразі ж стало відомо, що лісівники Чернігівщини проводять обстеження, тож цей показник варіюватиметься.

Нині на боці комахи кліматичні умови: їй до вподоби зміни, які відбуваються в нашій природі, зокрема відсутність вологи в ґрунті і тепла зима. Боротьба з короїдом ускладнюється і через те, що на території Чернігівщини доволі багато об’єктів природно-заповідного фонду. Якщо точніше – 286. Вони займають площу в 200 тисяч гектарів. У цих зонах лісівники під час обстежень виявляють суттєві острівці всихання дерев, подекуди навіть до 10 гектарів. Ось тільки зробити тут практично нічого не можуть, бо наразі основний спосіб боротьби зі шкідником – вирубка ураженої території. А в заповідному фонді рубати не можна, забороняє законодавство.

Тож, на думку лісівників, передусім треба змінювати Санітарні правила в лісах України. А це вже прерогатива парламентарів. Та коли в законодавчому напрямку відбудуться зміни – невідомо. Тож поки короїд кайфує в комфортних умовах і перестрибує на неуражені сосни.

За офіційною інформацією лісників, на Чернігівщині найбільше потерпають від короїда ліси в держпідприємствах Чернігівського району ДП «Чернігівське лісове господарство», Ріпкинського району ДП «Добрянське лісове господарство» та Козелецького району ДП «Остерське лісове господарство».

Імовірно, що в когось із читачів уже закралась думка, що в цій ситуації лісівники тільки бідкаються, нарікають на законотворців і нічого не роблять. Усе не зовсім так. Адже відбуваються спеціальні семінари, на яких науковці разом із лісівниками шукають виходу із ситуації. Наскільки він виявиться дієвим – покаже час.

Серед запропонованих способів: обробляння дерев інсектицидами, розставляння феромонних пасток і принаджування корисних для захисту лісових насаджень птахів. Також йдеться про створення лісових культур мішаного складу, коли поруч саджатимуть модрину європейську, сосну жовту, горіх чорний, клен, явір та інші дерева.

Із цього приводу ЧЕline проконсультувався із відомим чернігівським екологом Олександром Карпенком. Ось тільки фахівець вважає, що вищезазначені способи боротьби з короїдом, окрім вирубки, малоефективні.

«Вони корисні для наукових досліджень. І використовують їх, щоб визначити стан популяції шкідника, її вікову структуру та етапи розвитку. З приводу боротьби з короїдом у Чернігові було багато нарад, дискусій і зібрань разом із лісівниками, зокрема і в обласній раді. Та в цьому питанні Білорусь, Польща, Росія й Україна практикують вирубки. Це найгірший спосіб, але найбільш дієвий», – повідомив еколог.

А ось у країнах Західної Європи, здається, дотримуються протилежної думки. Наразі доступно багато публікацій на цю тематику. Наприклад, у Швеції боротьба з короїдом з 1978 року була доповнена феромонними пастками. У 1978 р. їх виставили 30 000 шт., у 1979-му – 316 880, у 1980-му – 336 720, у 1981-му – 335 448, у 1982-му – 119 564, з 1983 року ці роботи припинені, оскільки популяція короїда знизилася до звичайного рівня чисельності.

Інших прикладів теж багато, бо вирубати і знищити все – найлегше. Та поки залишимо дискусійний майданчик науковцям. А ми повернемося до початку публікації, коли громадський активіст Сергій Гривко закликає жителів Чернігівщини не бути байдужими до долі лісів. Бо, як відомо, під громадським наглядом і прицілом телекамер будь-яка робота робиться швидше і якісніше. Тому активіст закликає до дій усю громаду Чернігівщини.  Зокрема, просить людей швидко інформувати лісгоспи, районні, сільські та міські ради про виявленні ділянки засохлих дерев і вимагати швидкої реакції на цю проблему. Журналістів просить максимально висвітлювати цю проблему, а депутатів усіх рівнів – проводити контроль лісових ділянок, підштовхувати до дій спеціалізовані структури та контролювати їх.

Також виникла ідея створити інформаційну мережу, куди зможуть звертатися люди і повідомляти про проблеми лісів у рідних районах. Після цього має бути оперативна і адекватна реакція.

Щоправда, ініціатива не має на меті безкінечного прискіпування до лісівників і зауважень. Акцент робиться якраз на конструктивні зауваження та порозуміння у вирішенні нагальних проблем.