«Колекціонування – це творчість, що відволікає від негараздів і проблем»: психолог про необхідність захоплень
Люди споконвіку збирають найрізноманітніші предмети – монети, поштові марки, листівки, кришечки від пляшок, зброю, посуд, статуетки, малюнки, автографи відомих людей, книжки, платівки та багато інших предметів і речей. А в нинішній час захоплення допомагають впоратися з тривожністю та є джерелом позитивних емоцій.
Найпершою колекцією у світі, що відома історії, вважається добірка рослин із різних країн, яку зібрав і описав у науковій праці давньогрецький філософ Аристотель.
Різні колекції збирали й інші відомі люди. Король Англії Георг VI захоплювався колекціонуванням посуду – назбирав більше як тисячучайників. Серед відомих колекціонерів – кардинал Ришельє, який був азартним збирачем тютюнових люльок; Наполеон збирав годинники й олов’яних солдатиків. Надзвичайно неординарним виявилося захоплення німецького «залізного» канцлера Отто фон Бісмарка, який зібрав велику колекцію градусників.
У наші часи колекціонуванням займаються не лише відомі, а й звичайні люди. До речі, психологи в такій пристрасті нічого поганого не вбачають.
«Це такий собі акт творчості, що відволікає від негараздів і проблем, допомагає пережити життєві кризи, дарує позитивні емоції й хороший настрій. Також кожна людина потребує самовираження: я, наприклад, пишу вірші чи оповідання. А можна самовиражатися в колекціонуванні. І після себе залишити колекцію своїм потомкам. Або можна збирати різні речі з метою, щоб її показали на виставці, вказавши ім’я автора колекції», – пояснює психолог Ганна Колесова.
Між тим, фахівець радить дотримуватися в колекціонуванні, як і в будь-якій справі, розумного балансу та принципу здравості.
«Наведу приклад з іншої сфери: люди роблять пластичні операції й не можуть зупинитися. Тож і в колекціонуванні може бути розумне ставлення до справи, а може бути хворобливе, коли якусь річ хочеться отримати за будь-яку ціну, пропадає сон, й усе, що відбувається довкола, стає нецікавим. Також важливо не заміщувати одні компетенції іншими. Зокрема, коли пристрасть до колекціонування стає на заваді спілкуванню з довколишнім світом, дружнім стосункам, родинним взаєминам й іншим сферам життя», – зазначає психолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реабілітаційному центру для військових потрібні ігри та знаряддя для інтелектуального дозвілля
На Чернігівщині живе багато людей, для яких колекціонування вже стало стилем життя, причому в позитивному сенсі. Наприклад, Сергій Коноваленко з Добрянки, що на Ріпкинщині. Вдома у чоловіка справжнє лялькове царство. Збирає свою колекцію пан Сергій вже понад 10 років. Особлива гордість господаря – колекція порцелянових ляльок, у якій нараховується понад 1650 експонатів. І пан Сергій вважає, що навряд чи хтось має більше! Це рекорд, який зареєстрували представники Книги рекордів України.
Такий приклад колекціонування – позитивний. Та є й інші випадки.
Наприклад, жителька Нью-Йорка 36-річна Мерилін Менсфілдвитратила десятки тисяч доларів на колекцію ляльок. Це 300 реалістичних ляльок ручної роботи, які схожі на живих дітей. У кожній кімнаті її будинку на Стейтен-Айленд розміщена величезна кількість ляльок. Жінка піклується про них, як про власних дітей. Вивозить на прогулянку у візку, годує їх і носить на руках. Чоловік Мерилін, 40-річний Зот Оммог, повністю підтримує таку пристрасть дружини, сім’я зараз будує нову кімнату для ляльок.
Оце якраз негативний приклад.
До речі, війна також пробудила в багатьох людей інтерес до колекціонування. Зокрема, українці збирають марки, по деякі, як із російським кораблем, навіть у чергах стоять.
Як бачимо, загалом добре, коли людина має справу до душі. Між тим, у захоплення не варто пірнати з головою, бо життя прекрасне своєю багатогранністю та різноманіттям.
Ірина Осташко
