Колишній боєць АТО поринув у світ книги: відкрив книгарню та випустив газету

Людина з активною життєвою позицією – кажуть про чернігівця Олександра Шевченка знайомі та друзі.

Таким він був до мобілізації в зону проведення антитерористичної операції на сході країни, таким залишився і після демобілізації.

Пройшовши через саме пекло війни, не зламався, не опустив руки, натомість знайшов, як-то кажуть, свою нішу в бізнесі. А посприяла йому в цьому служба зайнятості.

До мобілізації Олександр активно займався громадською діяльністю, попутно допомагав у бізнесі брату, з яким мріяли налагодити виробництво корпусних меблів. Та війна внесла свої корективи.

Коли повернувся, то звернувся по допомогу до служби зайнятості. Говорить відверто – бажання кудись працевлаштуватись не було, адже рівень заробітної плати на вакансіях був нижчим за нараховану допомогу з безробіття. Тож Олександр вирішив піти іншим шляхом – скористався  виплатою всієї належної йому допомоги з безробіття одноразово для відкриття книгарні.

«Дехто обирає шлях найменшого спротиву, пасивно перебуває на обліку в службі зайнятості, отримуючи допомогу з безробіття. Це їхній вибір. Рух за течією не для мене», – говорить учорашній боєць.

Сприяння у започаткуванні власної справи служба зайнятості пропонує безробітним у разі відсутності підходящої роботи. Попередньо фахівці допомагають скласти бізнес-план, на спеціальних курсах вчать азів ведення підприємницької діяльності.

«Подумав, а чому ні? Бізнес-ідея у мене народилася ще до війни, але на її втілення не було фінансів. А тут виникла можливість отримати готовий стартовий капітал», – каже Олександр.

На запитання «Чому саме книгарня?» відповідає: це був такий своєрідний соціальний бізнес товариства «Просвіта». Але комусь необхідно було цим займатися, вкладати гроші і популяризувати книгу, бо книга, на його думку, сприяє розвитку суспільства.

Наш герой на цьому не зупиняється. Паралельно займається виданням газети. Каже, на сьогодні це справа збиткова, але суспільно необхідна. Переконався в цьому знову ж таки на війні, коли у звільнених містах не міг знайти української преси.

Та й на рідній Чернігівщині йому бракує газет «українських за своєю суттю» – саме таким він бачить своє видання. А ще мріє про відкриття телеканалу та розширення кола однодумців, готових працювати на ідею.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register