Уже не перший день у Чернігові на Красній площі монтують велику сцену, містечко майстрів, встановлюють ятки, де продаватимуть наїдки й напої, прикрашають усе довкола.
Мовляв, свято, День міста. Тож треба відзначити весело й гучно. Передбачено навіть концерт Тіни Кароль і закордонні делегації запросили.
Поза сумнівом, гуляння – річ корисна. Кому ж вони не до душі? Ось тільки хочеться запитати у організаторів дійства: а що, війна вже скінчилася, і на сході держави вже не гинуть люди? Невже перестали отримувати тривожні звістки про обстріли ворогами позицій українських військових? І чи всі родини дочекалися додому своїх солдатів? А, можливо, нас зовсім не стосується неоголошена війна?
Мабуть, що так. Бо вже скоро можновладці з гарнесенької сцени закликатимуть містян веселитися й радіти життю.
Звісно, ніхто не каже, що треба лише страждати й сумувати. Життя триває, і, хай там що, а День народження рідного міста – вагома подія для кожного чернігівця.
Так, до речі, вважають і земляки-військові, яким, на жаль, уже судилося пороху понюхати. Вони не проти свят, от лише вважають, що відзначати їх можна інакше, скромніше і тихіше. З покладаннями квітів, подяками кращим трудівникам краю тощо, як це роблять у багатьох інших українських містах. Але не з танцями донезмоги.
Яка війна? Може, ця війна комусь в нашій країні дуже вигідна! Тому що, кому війна, а кому мати рідна — кармани набивають, вілли купують, авто шикарні, дітей за кордоном навчають, батьки в Європі мешкають, коханки й дружини з європейських курортів і бутиків не вилазять, … Ось цього ВАМ не видно?!
Це точно. Експерти теж стверджують, що війну можна завершити вже давним-давно. Ось вам і долар по 8 і безвізовий режим.