У багатьох країнах світу до абортів ставляться негативно, а подекуди штучне переривання вагітності взагалі поза законом.
І не завжди йдеться про африканські чи азіатські країни з низьким рівнем життя.
Цілковиту заборону на штучне переривання вагітності невдовзі можуть ввести в сусідній Польщі. Тож полячки, обурені такою новиною, вийшли на страйк. Подібні побоювання вже є й в українок. Днями в УПЦ Московського патріархату заявили, що наполягатимуть на повній законодавчій забороні абортів в Україні.
ЧЕline вже інформував про ставлення до проблеми авторитетного на Чернігівщині священика, настоятеля Катерининської церкви отця Романа.
— Без сумніву, церква негативно ставиться до абортів і продовжуватиме звертатися до совісті людей. Це негативне ставлення і до тих, хто зважився на аборт, до усіх причетних і до тих, хто надає такі послуги. Але не варто забувати, що в кожної людини свої поняття про мораль. До того ж, не всі люди – віруючі, не всі – православні. Не всі розділяють позицію церкви, – зауважив священик.
Є позиція з цього приводу і в чернігівських медиків. Можлива заборона штучного переривання вагітності у них викликає занепокоєння, бо, за їхніми словами, негативно позначиться на фізичному та психологічному здоров’ї жінок.
— Від заборони нічого доброго очікувати не варто. Молодь треба виховувати і навчати, як запобігати небажаній вагітності. Адже від статевої близькості буває не тільки фізичне задоволення, а й діти народжуються, – каже заступник головного лікаря Чернігівської міської лікарні № 2, лікар із 40-річним стажем Валерій Якунін. До речі, батько трьох дітей і дідусь сімох онуків.
— Я пам’ятаю часи, коли існувала заборона на легальні аборти, тож процвітали кримінальні, після яких жінки навіть помирали від сепсису, бо оперативне втручання відбувалося в непристосованих нестерильних умовах. Про інші проблеми в жінок, пов‘язані з подальшою можливістю завагітніти, годі й казати. Неприємно також і те, що хтось заробляв на чужій біді гроші, – зауважив лікар.
За словами медпрацівника, спритники, охочі нагрівати руки на нелегальних абортах знайдуться і зараз. Тож треба не заборони застосовувати, а розповідати людям про контрацепцію.
До речі, як повідомив пан Якунін, останнім часом у нашій області кількість абортів зменшилась. Ймовірно, люди стають відповідальнішими. Натомість від випадків, коли переривати вагітність треба за медичними рекомендаціями, теж нікуди не подітися.
Медики переконані, що із запровадженням заборони на аборти демографічна ситуація в країні не покращиться. Адже щоб так сталося, потрібна економічна стабільність та фінансова впевненість українців у завтрашньому дні.
До речі, в кожній країні свій список причин, згідно з якими можна зробити аборт. Найсуворіші закони щодо переривання вагітності діють у таких країнах, як Ірландія, Філіппіни, Ангола, Афганістан, Венесуела, Гондурас, Бангладеш, Єгипет, Гватемала, Індонезія, Ірак, Іран.
Також ще ці країни нетерпимі до абортів: Ліван, Ірландія, Непал, Нікарагуа, Ємен, ОАЕ, Чилі, Сирії, Оман, а також безліч африканських і азіатських країн. У всіх цих країнах категорично заборонене переривання вагітності на будь-якому триместрі вагітності.
Але навіть тут є винятки. У деяких країнах дозволено робити аборт лише у разі зґвалтування, інцесту або якщо є загроза життю майбутньої матері. Безумовна заборона на переривання вагітності діє тільки в Сальвадорі.
На Кубі та в Пуерто-Ріко держава фінансує хірургічний аборт. У колумбійській пресі навіть діє прихована реклама переривання вагітності, замаскована під «регуляцію циклу».
Жінку, яка зробила аборт в таких країнах, як Мексика, Чилі, Ірландія, Непал або Індонезія, можуть судити та запроторити до в’язниці.
Відсутня свобода вибору і в Німеччині. Після 12-го тижня перервати вагітність можна тільки в разі загрози здоров’ю матері. Якщо жінка з якихось особистих причин не хоче виношувати дитину, а термін не перевищив 12 тижнів, то після відвідування обов’язкових консультацій, які закликають передумати і зберегти малюка, вона може зробити аборт.
Доволі ліберальні закони діють у Греції. У Канаді жінка може перервати вагітність за рахунок держави, причому на будь-якому терміні. Жінка навіть не зобов’язана пояснювати причин свого вчинку. Лікарі не мають права відмовити жінці в її намірі зробити аборт.
У Чехії право переривати вагітність мають тільки акушери-гінекологи в пологових будинках. Якщо аборт зроблений за медичними показаннями, страховка покриє витрати на це.
У Румунії лікар, який зробив аборт після 14-го тижня вагітності, якщо для цього не було будь-яких медичних показань, втрачає право надалі займатися медичною діяльністю. Також лікар буде засуджений на термін від декількох місяців до кількох років.
Корейській жінці, якщо вона заміжня, для проведення аборту необхідно отримати письмовий дозвіл чоловіка. Зробити аборт за бажанням жінки можна тільки до 28-го тижня.
Право лікаря відмовити в проведенні аборту існує в Норвегії та в Австрії. Жінкам в Ізраїлі дозвіл на переривання вагітності видає спеціальна медкомісія.
Не треба бути великим експертом, щоб спрогнозувати, що законодавча заборона абортів в Україні спричинить протистояння між противниками абортів і борцями за права жінок. То чи потрібен новий конфлікт у нинішній і без того нестабільній ситуації в державі?
До того ж, чимало представниць прекрасної статі переконані: якщо жінка не хоче народжувати, то й не буде цього робити. І неодмінно знайде спосіб домогтися свого, навіть незаконно і ризиковано.
