У одному із наших попередніх матеріалів ми вже відзначали, що наявність ідентичних або дуже схожих топонімів сучасності не повинна вводити в оману при пошуку місцезнаходження літописних городищ давньоруських часів, що знаходилися на території Чернігівської землі. Оскільки така начебто схожість спонукає піти по найпростішому шляху і в результаті помилитися. У той же час із об’єктом нашого сьогоднішнього дослідження ситуація відрізняється.
Історики ламали списи навколо місцезнаходження літописного Всеволожа, помилково вважали, що він розташовувався на північ від Чернігова у ланцюгу міст-фортець Любеч-Оргощ-Сновськ. У той же час все було значно простіше, і давньоруським Всеволожем є сучасне село Сиволож Плисківської територіальної громади Ніжинського району.
Літописні згадки
Одразу скажемо, що Всеволож у літописних хроніках XII століття був представлений чотири рази. Такі часті згадки є ознакою того, що місто-фортеця відігравало певну роль у системі укріплених населених пунктів Чернігівського князівства. Перша згадка у Іпатіївському літописі датується 1147 роком у контексті чергового князівського міжусобного конфлікту, причому знову ж таки із залученням однією зі сторін собі у допомогу спільних ворогів – кочовиків-половців. Цитата:
«І коли почули це Ізяслав і Ростислав, що вже нарізно розійшлися половці, почувши [про] них, а [Ольговичі] пішли до Чернігова, то стали вони обидва думати з мужами своїми, і з дружиною, і з чорними клобуками, куди б їм напереріз піти до них. І сказали їм обом чорні клобуки і дружина його, [Ізяслава]: «Туди нам напереріз — до Всеволожа».
І, це сказавши, пішли вони їм напереріз, та не перегнали їх дО [города] Всеволожа, бо вже Ізяслав Давидович, і Святослав Ольгович, і Всеволодович Святослав пройшли були мимо Всеволожа. Ізяслав же Мстиславич із братом своїм Ростиславом не пішли вслід за ними, а, прийшовши сюди, до Всеволожа, полками своїми, взяли город Всеволож на добичу і в нім [жителів] двох інших городів, [що] сюди були ввійшли.
Коли ж почули інші городи,—Уненіж, Біла Вежа, Бохмач,— що Всеволож узятий, то побігли [жителі їхні] до Чернігова, і багато інших городів побігло».
Тут треба пояснити читачам, хто такі ці згадувані «чорні клобуки»? Ними були нащадки кочових племен печенігів і торків, що перед появою половців кочували на території степової зони півдня України і теж ворогували з давньоруськими князями. А пізніше під тиском половців були змушені перейти у підпорядкування правителям Київської Русі та фактично виконували роль прикордонної охорони, пильнуючи південні та південно-східні рубежі руських князівств від нападів половців.
Наступна згадка про Всеволож датується 1153 роком, коли знову відбулося втручання половців у міжусобний конфлікт руських князів:
«І коли стали вони біля [города] Всеволожа, то тут Ізяслав одрядив сина свого Мстислава на половців з полками своїми і з усіма чорними клобуками».
Через три роки (1156 рік) місто знову фігурує на сторінках літопису:
«У той же рік утік Володимирович [Святослав], синовець Ізяслава [Давидовича], із [города] Березого в [город] Вщиж і зайняв у нього всі городи подесенські [і город] Всеволож».
Востаннє Всеволож згадується під 1158 роком у якості однієї із фортець Чернігівського князівства, у якій перебував половецький гарнізон. В цьому випадку половці вочевидь прийшли як союзники чернігівських князів Ольговичів:
«І вельми пожалівся Святослав на це слово, яке йому повідав Георгій, і сказав Святослав: «Господи! Поглянь на моє смирення! Скільки я поступався, не хотячи крові пролити християнської і отчини своєї погубити, [щоб] узяти Чернігів із сімома городами пустими, Моровійськ, Любеч, Оргощ, Всеволож,— адже в них сидять псарі лише та половці!».
Пошук місцезнаходження та історична роль міста
Дослідники XIX століття, орієнтуючись на останню літописну згадку про Всеволож, вважали, що це місто знаходилося ближче до Чернігова разом із Любечем та Оргощем. Цю гіпотезу у 1903 році спростував історик П. В. Голубовський. При цьому він спирався на свідчення літописця від 1147 року, коли у якості сусідніх до Всеволожа згадуються міста Уненіж (сучасний Ніжин), Біла Вежа (сучасне село Біловежі Перші Бахмацької громади Ніжинського району) та Бохмач (сучасний Бахмач). Логічно, що ці літописні міста локалізуються на південний схід від Чернігова, тому Всеволож варто було шукати у тому ж напрямку. Окрім того, Голубовський спирається на документи Речі Посполитої 1-ї половини XVII століття, згідно яких городище під назвою «Зейволож» фіксується на місці нинішнього села Сиволож (Плисківська громада Ніжинського району). Тому дослідник переконливо доходить висновку щодо точного місцезнаходження Всеволожа.
Отже, якою була історична роль міста Всеволожа? Зрозуміло,що перша згадка у середині XII століття не може бути відправною точкою історії міста. Вченими його виникнення визначається приблизно у середині – 2-й половині XI століття. Назва міста походить від традиційного слов’янського чоловічого імені Всеволод, і було назване вірогідно на честь третього сина великого князя Ярослава Мудрого, Всеволода за часів його правління у Чернігові.
Роль Всеволожа у військово-адміністративній сфері Чернігівської землі була чималою. Розташування міста-фортеці дозволяло контролювати шляхи з південного сходу до стольного граду Чернігівського князівства, бути центром важливої волості Задесення. Всеволож фактично замикав на собі шляхи із Посейм’я, Посулля й Задесення та знаходився у важливому місці між остерськими та придеснянськими болотами.
Така ситуація вочевидь продовжувалася до 1239 року, коли місто опинилося на шляху монгольської орди хана Батия та було спалене ординцями. Життя у повному обсязі тут відроджується тільки у XVII столітті, коли на місці літописного Всеволожа виникає село Сиволож.
Археологічні дослідження
Археологічними розвідками городища Всеволожа у XIX столітті займався видатний археолог Д. Я. Самоквасов, він ще встиг зафіксувати залишки стародавніх укріплень, які було знищено у 2-й половині XIX століття. Далі городище активно досліджувалося у 80-х роках XX століття В. П. Коваленком.
Встановлено, що воно розташовувалося у центрі сучасного села Сиволож, в урочищі Городок, на невисокому мисі, утвореному злиттям місцевих річок Гранівка та Борзна. За твердженням В. П. Коваленка, городище мало округлу форму (150х125 м), крім того, спираючись на документальні матеріали XVII століття, вчений довів, що літописний Всеволож являв собою,по суті, класичне давньоруське місто-фортецю із укріпленими дитинцем («замком») та окольним градом, за межами яких розташовувався неукріплений торгово-ремісничий посад (займав площу близько 30 га).
Отже, такою була загадка старовинного Всеволожа, розгадана допитливими дослідниками…
Андрій Подвербний
Фото згенеровано штучним інтелектом
