З 20 серпня у річці Стрижень, що протікає в Чернігові, спостерігається масова загибель риби. Причини такого явища штаб з координації роботи щодо протидії екологічним загрозам та порушенням вимог природоохоронного законодавства на території області з’ясовував на місці.
Як поінформував начальник Державної екологічної інспекції в області Сергій Жук, у річковій воді зафіксовано критичний рівень кисню — 0,1 міліграма на літр при нормі як мінімум 4 мл/л. Причин же зменшення концентрації кисню може бути декілька.
Одна з них — стічні води, що абсолютно неочищеними потрапляють у річку. Йдеться не про каналізаційні стоки, а про воду з територій приватних господарств та підприємств, в тому числі й дощову. Зокрема, перевищення за всіма показниками вмісту хімічних елементів (в десятки, а подекуди і в сотні раз) виявлено у «Чорториївському рівчаку» (про наявність тут кисню взагалі не йдеться), стоки якого попадають у Стрижень.
Мають вплив й інші фактори: незаконні зливові спуски від приватного сектору, температурний режим, відсутність природної аерації. Усе вкупі дало такий результат. Хоча, за словами начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в області Миколи Каленюка, подібна ситуація — мор риби — характерна для всієї України і трапляється якраз у серпні. Відбувається природний процес, коли водорості, що збагачували воду киснем у квітні – червні, починають відмирати. На додачу — спека та велика кількість іншої органіки, що також споживає кисень. Погіршити ситуацію могли саме скиди неочищеної води та незаконні зливи, наявність яких — ні для кого не секрет.
Тому, за словами фахівців, найперше, що треба зробити після того, як знизили рівень води у дамбі, — наситити її киснем. Природним способом процес не запускається — надто високе замулення та захаращеність русла, а відтак — відсутність течії. Штучний спосіб — поставити помпи, яких зараз немає.
Зібрання мало змогу висловити думки та пропозиції з приводу ситуації у річці Стрижень. Усі одностайні в думці, що до розв’язання проблеми, яка роками сприймалася як належне (зважаючи на згаданий природний процес), треба підходити комплексно й об’єктивно.
«Наша мета — не заговорити, а знайти раціональне рішення. Усі особисто переконалися, що проблема не надумана. Якщо не вжити заходів зараз, можемо взагалі тут риби не побачити, — наголосив Дмитро Іванов. — Таке явище буде і наступними роками. Але ми маємо докласти зусиль, щоб зменшити ризики. Перш за все, екологічний штаб звернеться до Чернігівської міської ради, на території якої все це відбувається, з приводу прибирання мертвої риби, щоб запобігти вторинному забрудненню води. Цей процес має носити постійний характер. Міська рада також має вжити заходи щодо розчищення захаращень, щоб збільшити проточність води — так забезпечиться природна аерація. Крім того, важливо експлуатувати гідротехнічні споруди відповідно до технічного регламенту — спуск води повинен обов’язково контролюватися».
Втім, найголовніше, що треба, зробити — передбачити фінансування будівництва локальних очисних споруд, а також розглянули можливість придбання помп, які, до речі, можуть використовуватися не тільки для аерації, а й інших потреб у разі надзвичайних ситуацій.
На Головне управління Держпродспоживслужби в області штаб направить запит щодо роз’яснення алгоритму утилізації зібраної риби.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
