«Містяни мали городи, сарайчики і тримали худобу»: як жили в Чернігові понад 100 років тому

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Чернігів був зовсім не таким, яким звикли бачити його сучасні містяни та гості. У той час не було висотної забудови, містяни жили в приватних будинках, а місто потопало в садах. Окрім того, тримання корів, свиней і птиці у власних господарствах навіть у центрі міста було звичною справою.

У той час центральні вулиці міста пролягали в районі від Валу та Красної площі і щонайдалі – до нинішнього проспекту Перемоги. Це була центральна частина Чернігова. Основними були вулиці Богоявленська, Богуславська, П’ятницька, Борисоглібська, Мстиславська, Миколаївська, Воздвиженська, Сіверянська, Стрітинська, Троїцька. Останні дві вулиці переходили одна в іншу.

За словами Максима Блакитного, директора Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, станом на 1897 рік у Чернігові проживали 27 006 осіб, налічувалося 1750 будинків, 2 монастирі, 14 церков, 1 костьол, 8 промтоварних магазинів, 15 продуктових магазинів, 3 булочні.

«На 1908–1910 роках у Чернігові було 38 вулиць і провулків, 2462 будинки, 91% яких були дерев’яними, 93% будинків були одноповерховими. Більшість вулиць мала ґрунтове покриття, яке в дощову погоду перетворювалося на багнюку.

Натомість двоповерхові будинки розташовувалися в центральній частині міста. Деякі з них були обкладені цеглою. Зазвичай на перших поверхах були готельчики, кав’ярні чи магазинчики, які відкривали власники будинків і вели там бізнес. Якщо ж власник не хотів вести бізнес, то міг перший поверх здати в оренду, що також приносило кошти.

Кімнати на других поверхах будинків могли також здавати в оренду. І до речі, деякі з тих старих будинків збереглися до наших часів», – прокоментував для «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мати каже, що доньку булили однокласники, адміністрація заперечує: ситуація в ліцеї на Чернігівщині

Варто зазначити, що навіть у центрі міста забудова була садибного типу, коли поблизу будиночка розташовуються господарські двори, земельні наділи, городи, сарайчики й інші будівлі.

«Багато господарів у той час мали кінні екіпажі, дехто навіть і не по одному. Адже здебільшого пересувалися бричками. Також чернігівці тримали корів, свиней і птицю.

І така тенденція зберігалася до Другої світової війни. Натомість під час війни місто дуже постраждало. І вже завдяки післявоєнній відбудові сформувався сучасний вигляд Чернігова. З’явилася нова забудова, зокрема висотна, яка переважно витіснила старі одноповерхові будинки», – пояснив директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ірина Осташко

Фото надані Максимом Блакитним