Ідеться не про комах, а про багаторічну рослину, що називається багатоніжка звичайна, вона належить до виду трав’янистих папоротей.
Ця рослина добре витримує ранньовесняні та пізньоосінні приморозки, невибаглива до плодючості ґрунтів, до браку вологи, і нормально почувається та росте в кам’янистій місцевості – на затінених замоховілих скелях, валунах. Інколи цю папороть можна зустріти на залісених схилах ярів, у хвойних і листяних лісах при основі стовбурів дерев.
Багатоніжка звичайна використовується як лікарська рослина, при чому з доволі широким спектром дії – у гомеопатії, фітотерапії, народній медицині і навіть у ветеринарній практиці. У низці країн її використовують для лікування та профілактики деяких шлунково-кишкових хвороб як болезаспокійливий засіб. Застосовують і коріння, і листя, ще роблять витяжки та настоянки.
У листках рослини ще є поташ. Тому в деяких країнах її раніше спалювали для добування цієї солі.
Багатоніжка звичайна має гарний вигляд як декоративна рослина, тому її численні садові форми культивують для вирощування на клумбах у відкритому ґрунті та в оранжереях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перевірено якість води в річках Чернігова: результати дослідження
Ще ця папороть має іншу назву – солодиця звичайна, через солодкий присмак коріння. Ця рослина нерідко згадується в легендах та переказах багатьох країн. Наприклад, у Норвегії існує легенда про те, що ця папороть з’явилась на місці, де краплинка грудного молока Марії з Назарету потрапила в ущелину скелі. У Данії існує також схожа легенда, і тут цю рослину ще називають «папороттю Марії».
У низці регіонів Польщі багатоніжку/солодицю знову ж таки пов’язують із біблійними Марією та Йосипом, проте вже з іншим змістом: рятуючись від Ірода, вони начебто нагодували голодне немовля, Ісуса, солодкуватим соком цієї рослини.
Деякі джерела зазначають, що в особливо неврожайні роки минулих століть ця рослина зокрема врятувала багатьох людей від голодної смерті.
В Україні вид перебуває під охороною — він занесений до переліків регіонально рідкісних рослин, у т.ч. й на Чернігівщині. Адже внаслідок господарського освоєння узбережжя річок, вирубки лісів і надмірного рекреаційного навантаження природні популяції виду скорочуються.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівщина туристична, за матеріалами wikipedia, kvitkainfo.com
