Суспільство

На Чернігівщині шукають хранителів курганів

На Чернігівщині хранитель кургану Безводівки Гріандр Тарновський розвиває і залучає небайдужих до проекту «Хранителі курганів».

Що це за проект і для чого він потрібен, автор пояснив журналісту ЧЕline.

«Щоб зберегти залишки історичної спадщини, я вирішив поділитися досвідом щодо захисту курганів обсерваторії Безводівка з однодумцями, які теж вболівають за збереження історичної спадщини. Так виник проект «Хранителі курганів». Хранитель кургану є одним із численної спільноти хранителів, які будуть в кожній області і в кожному районі та за потреби підтримають одне одного інформаційно, фінансово, вийдуть на протест і засиплють скаргами будь-яку державну установу заради шляхетної мети – збереження найдавніших історичних пам’яток на теренах України, пояснює Гріандр Тарновський.hqdefault

Керівник проекту наголошує: якщо пам’ятка охороняється державою, це означає, що відповідальної особи немає, а апарат чиновників без зовнішнього стимулятора у вигляді заяви, листа чи позову до суду лише чекатиме зарплату і скаржитиметься на відсутність фінансування. Коли ж курган має хранителя, який завжди буде за ним доглядати не за зарплату, а за покликом совісті буде підтримувати прадавню могилу в належному стані, в аграріїв, в археологів – «чорних» і «білих» – уже не виникатиме бажання порушувати Закон і сам курган.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про містичне місце Чернігівщини зняли фільм

 «Так сталося, що Міністерство культури України та його структурні підрозділи на місцях обласні департаменти та місцеві відділи культури зовсім забули про історичні пам’ятки найдавнішого періоду нашого минулого з ІІІ по І тис. до н.е. У Законі про охорону культурної спадщини зазначено, що охорона історичних пам’яток, контроль за дотриманням охоронних зон, забезпечення доступу до пам’яток із метою екскурсійного відвідування є обов’язком відділу культури, ця норма закону не виконується. Цим користуються аграрії: не бояться закону та розорюють не лише охоронні зони навколо курганів, а подекуди й самі кургани. Зруйнований курган для фермера – це додаткові 10-20 соток землі, за які він не платить податок та орендну плату, проте щорічно отримує дохід з території археологічної пам’ятки», – пояснює він.

Також Гріандр Тарновський додає, що кургани в занедбаному стані, відсутні інформаційні таблички, розорані схили, цим користуються «чорні археологи». Як наслідок – Україна щороку втрачає пам’ятки, які є ровесниками єгипетських пірамід, курганів Н’ю Грейндж у Британії. Ми втрачаємо свій історико-культурний ландшафт, який формувався десятками поколінь упродовж тисяч років

Ще статті по темі

Back to top button