Один зі знакових боїв доби Української революції під проводом Богдана Хмельницького відбувся на Чернігівщині в липні 1651 року. На полі бою зійшлися українські козаки під проводом відомого полковника Мартина Небаби та литовсько-польські вояки на чолі з князем Янушем Радзивілом.
Якби цей бій козаки не програли, то, можливо, в загальному контексті, особливо стратегічному, перебіг української революції під проводом Богдана Хмельницького відбувався б трішечки в іншому плані. Таке припущення робить Максим Блакитний, кандидат історичних наук.
«Ситуація була такою, що литовсько-польське військо, переважало козаків майже вдвічі. Козаки, ймовірно, вважали, що їм вдасться наявними силами відбити зазіхання литовсько-польських загонів. Певно, що козаки також хотіли використати собі на користь рельєфи тамтешньої місцевості, наявність річок, зокрема Дніпра. І думали, що бій для них буде переможним або, принаймні, вдасться стримати ворогів і не допустити прориву. Але все сталося не так, як гадалося.
Литовцям вдалося приховати справжню кількість свого війська. Очевидно, що козацька розвідка була проведена слабо. А можливо, мала місце й зрада. Нині залишається тільки здогадуватися. До речі, ворог наступав із території Білорусі. Аналогії з подіями 2022 року.
У підсумку битви шлях на Київ був відкритий для литовсько-польського війська, а Мартин Небаба загинув. Оборону ж Чернігова вдало організував наступний чернігівський полковник Степан Пободайло», – в коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДБР перевіряє інформацію щодо можливого перевищення повноважень правоохоронцями та працівниками ТЦК у Чернігові
За його словами, ця битва не дуже добре висвітлена в науковій літературі. Більше напрацювань із цього приводу з’явилося в роки незалежності. Зокрема, тоді ж почали приділяти більше уваги постаті Мартина Небаби, який був дійсно видатним діячем.
«Він був не тільки талановитим військовим, але й хорошим організатором. Бо українська революція тільки почалася, і треба було вирішувати багато організаційних питань: організовувати військо, запроваджувати на території України новий адміністративний поділ – на полки і сотні. Тож треба було виконувати багато адміністративних функцій, судових й інших. Тож йому як очільнику полку треба було займатися багатьма питаннями. Бо полк – це не лише військова, а й адміністративна одиниця», – пояснив Максим Блакитний.
Водночас історик вважає, що прізвище Небаба – несправжнє. Це скоріше як позивний, який використовують сучасні захисники.
«Давати такі прізвиська – це давня традиція, родом із XVI століття. Звісно, що люди мали справжні прізвища, але через те, що вони будували військову кар’єру, могли отримати характерне прізвисько. І очевидно, що це прізвисько Небаба причепилося до полковника. І навіть у якихось документах могло відображатися. Справжнє прізвище цього військового діяча – невідоме. До речі, завдяки війську супротивника маємо зображення полковника», – зауважив Максим Блакитний.
Як уже зазначалося, у бою під Ріпками Мартин Небаба загинув.
«За переказами сучасників тих подій, Януш Радзивіл наказав Мартина Небабу поховати з почестями, бо він бився до останнього, навіть коли рука полковника була серйозно поранена і сили були нерівні. Тож йому були віддані останні почесті. А загалом мало хто з козаків помирав своєю смертю, бо походи та битви були частими», – сказав історик.
І ще одне цікаве припущення, що деякі козацькі прапори, які були захоплені литовсько-польськими вояками під Ріпками, нині перебувають на виставці у військовому музеї в Швеції.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
