На Чернігівщині виявили нові вогнища небезпечних карантинних організмів

borba_s_ambroziey

Під час проведення моніторингу території Чернігівської області державними фітосанітарними інспекторами були проінвентаризовані наявні вогнища карантинних організмів та виявлено нові вогнища небезпечної рослини – амброзії полинолистої, а також золотистої картопляної нематоди.

ЧЕline попросив прояснити ситуацію заступника начальника відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Наталію Дмитренко.

Вона повідомила, що золотиста картопляна нематода – мікроскопічний круглий черв’як, майже непомітний неозброєним оком, – і небезпечна рослина – амброзія полинолиста – дуже поширені на Чернігівщині.

«Щорічно проводиться інвентаризація наявних вогнищ і виявляться, що вони розширюють свою площу. Золотиста картопляна нематода особливо поширена в приватному секторі. Бо люди зазвичай вирощують картоплю по декілька років, а іноді і постійно, на одній і тій самій площі. Нові вогнища виявлено на присадибних ділянках у Бахмацькому районі в селах Рубанка, Глибоке, Калинівка та Мовчанів», – повідомила Наталія Дмитренко.

Паразит вражає корені бульб і томатів, викликаючи захворювання рослини – глободероз, що проявляється хлоротичним кольором листя, відставанням у рості, «бородатістю» кореневої системи, густо обсипаної цистами, пригніченим станом рослин загалом. Цвітіння у них дуже мізерне або взагалі відсутнє. Через це втрати врожаю можуть становити 30-80 %. Крім прямих збитків, є втрати, зумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження, оскільки картопляна нематода є об’єктом карантину. Заходи із ліквідації цієї нематоди проводяться землекористувачами або власниками землі.

Найбільш ефективними і дієвими способами боротьби із золотистою картопляною нематодою є застосування стійких до глободерозу сортів картоплі, а також органічних добрив (курячий послід, свинячий гній). Водний розчин курячого посліду на присадибних ділянках рекомендується застосовувати в концентрації 1:10. При нормі внесення 4 л/м2 нематицидний ефект становить 61 %. Ще ефективніше діє поєднання органічних добрив із нематодостійкими сортами, в цьому випадку ефект очищення ґрунту підвищується до 90%.

Фітосанітарні інспектори також зафіксували нові вогнища одного з найнебезпечніших карантинних бур’янів – амброзії полинолистої: в Прилуках і Прилуцькому районі, зокрема на території Центру творчості дітей та юнацтва, а також на полях СТОВ «Дружба Нова».

Примітно, що ця рослина надзвичайно живуча, агресивна та вирізняється великою пластичністю. Розмножується насінням, яке утворюється в великій кількості (30-100 тис. штук). Навіть зелене насіння амброзії (фаза воскової молочної стиглості) дуже життєздатне, воно може дозрівати поза материнською рослиною і давати повноцінні паростки й через кілька років. Насіння, що не проросло і залишилось у ґрунті, переходить у стан спокою, що може тривати 5-40 років.

Шкодочинність амброзії надзвичайно велика. Розвиваючи масивну надземну та кореневу масу, ця рослина використовує дуже багато води та мінеральних речовин, що призводить до висушування ґрунту та зниження його родючості, значно пригнічується ріст культурних рослин, суттєво зменшується їх урожайність, а іноді спостерігається їх загибель. Бур’ян значно погіршує кормові якості випасів і сіна.

Натомість пилок амброзії – сильний алерген, що негативно впливає на екологічну ситуацію, а також є небезпечним для здоров’я людини, викликаючи тяжке захворювання – поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до нападів бронхіальної астми.

Самостійно знищувати цей бур’ян, особливо коли він у стадії цвітіння, слід лише в захисних рукавичках і масці, бо пилок здатен викликати в людини надзвичайно сильну алергічну реакцію, а в складних випадках – астму, іноді й смерть. До того ж, амброзії полинолистій властивий кумулятивний ефект, коли шкідлива дія на організм накопичується: на початку контактування з рослиною можна не відчути якоїсь шкоди, а згодом вона проявиться в значній мірі.

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильні чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами. На землях, дуже засмічених цим бур’яном, кращим заходом із очищення ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість знижується на 70-80%. Засмічені площі варто відводити під беззмінний (2-3 роки) посів озимих зернових із попереднім напівпаровим обробітком ґрунту.

Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register