У 1239 році землі, на яких існувало поселення (яке пізніше перетвориться на місто Мена) було захоплене монголо-татарськими завойовниками. На чолі завойовницького війська стояв хан Менгу-Тимур – онук хана Батия, який володів нашими землями, збираючи данину з місцевого населення.
Монголи не руйнували православних храмів, якщо священники згодні були проводити літургії (богослужіння) за велич Золотої Орди та здоров’я хана.
Для стрільби з лука наконечники були обов’язковим елементом стріл, при цьому монголи їх кріпили не надто міцно. Щоб, при спробі витягти стрілу, наконечник залишався в тілі підстреленого воїна, забезпечуючи йому гарантовану смерть від внутрішнього крововиливу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Живий свідок монголо-татарської навали на Чернігівщині (Фото)
У кожного монгольського підрозділу були наконечники для стріл характерні тільки їм. В основному у цих наконечників були широкі леза, щоб викликати у жертви сильну кровотечу.
В Менському краєзнавчому музеї ім. В.Ф. Покотила експонуються три наконечники від стріл монгольського походження ХІІІ ст., знайдені на території Мени.
Молодший науковий працівник Андрієнко І.Л.
